— Ой, ти їси макарони? Я б на твоєму місці не ризикувала, в твоєму віці це одразу в боки відкладається. Тобі б салатик… Мій Олег на всі мої спроби обуритися лише відмахувався: «Ну ти ж знаєш Марину, у неї язик як помело, вона ж без злого умислу»
Уявіть собі: ми з чоловіком, Олегом, цілий рік мріяли про цю поїздку до Єгипту.
Оксана росла сиротою при живих батьках. І якщо свою матір Оксана бачила лише на фотографіях і відеодзвінках, то батько жив по сусідству, але незважаючи на це, у вихованні доньки не брав жодної участі
Оксана росла сиротою при живих батьках. І якщо свою матір Оксана бачила лише на
— Я запросила на своє весілля тих, хто кинув мене на самому дні, Дімо. Це не свято для них. Це фінал вистави. І я маю сама опустити завісу.
— Аліна? Не може бути! Я вже думала, ти номер змінила й зникла назавжди.
– Так ти, вважай, моїм коштом вивчилася, квартиру купила, зарплати у вас з чоловіком пристойні, хто ж повинен допомогти сестрі? У мене немає грошей. Я Вікторії так само як і тобі сказала: «Годую до вісімнадцяти, далі сама». – Мамо, вивчилася я власним коштом, а не за твої! Ти в мене дві третини зарплати забирала, доки я вдома жила. У тебе немає грошей, а в мене звідки?
– Ольго Василівно, Іра хоче піти в десятий клас, а потім здобути вищу освіту,
– Скажи ще, що не одружився й досі, – Лариса посміхнулася. – Одружився, – озвався Семен, – двоє дітей. – І що, ти готовий їх кинути заради мене? – Вважай, що вже… – упустив Семен і глянув на Ларису
Семен, який завжди мав авторитет серед рідних, друзів та мешканців села, раптом став самітником.
– Ти сама винна! – раптом вибухнув Олексій. – Ти на себе подивися! Навколо повно гарних дівчат, а я приходжу додому, та бачу тебе! Звичайно я задивляюся! Я ж молодий чоловік! Мені кохання хочеться!
– Льоша, ну посидь з Мишком хоча б пару годин, – Поліна невдоволено дивилася
П’ять умов…
Сватів від Степана я випроваджувала вже вп’яте. Щоразу вони приїжджали на скрипучій «Ниві», привозячи
– Боже, я не знаю, як це сказати! Я дружина Івана. – Ось це поворот, – промайнуло в мене в голові. – Я друга його дружина. Тобто я думала, що перша і єдина, але сьогодні дізналася, що…
– Це стосується вашого чоловіка, – сказала незнайомка, що стояла на порозі моєї квартири.
– Марійко, я не хочу воду, я хочу чай з лимоном. І взагалі, ти що не пам’ятаєш, що мені з моєю ногою ходити важко? Як я, по-твоєму, маю собі чай заварювати. Тут же ж гіпс у мене. Це незручно, між іншим. Тож не вередуй і принеси мені чай, а до нього пиріжків ще. Он які запахи з кухні неймовірні чуються…
– Марійко, я пити хочу! – гукнув дружині Микола. – Микольцю, я суп варю,
– Я не побутова техніка, щоб проходити твої перевірки, – сказала Аліна тихо, й повернула обручку
– Слухай, так незручно зізнаватись, – Дмитро винувато посміхнувся і постукав пальцями по столу,

You cannot copy content of this page