Життєві історії 0
– Знай, що мужики приходять і йдуть, а склянку води на старості подають діти! І в тебе цієї склянки води не буде! Одна залишишся – згадаєш мене, – сказала донька насамкінець уже через двері
– Ну тобі що, важко налити мені та онукові зайву тарілку супу, чи що?
Життєві історії 0
Тарілка з рештками бульйону пролетіла в кількох сантиметрах від голови жінки, голосно вдарилась об стіну й розлетілась на шматки. По стіні розповзлась жирна пляма
— Настю, напечи мені на завтра пиріжків з капустою. Дуже вже вони в тебе
Життєві історії 0
Віра повільно підвелася. Підійшла до Барні, сіла перед ним навпочіпки. Пес мовчки дивився на неї. Вона простягла руку, погладила його по голові, по шиї. Притиснула його до себе. – Ти врятував мого хлопчика. Барні тихенько заскиглив. Ткнувся носом їй у плече. А Віра від вдячності заплакала
Віра дивилася на промокле цуценя і відчувала, як усередині все стискається. Ні. Тільки не
Життєві історії 0
— Я не бажаю бачити тебе на ювілеї власного сина! Гадаю, я висловлююсь цілком зрозуміло. — Але чому? — Не буду вигадувати. Скажу, як є. Тому що мені соромно!
Жанна закінчувала готувати борщ, коли дверний дзвінок прорізав звичну тишу квартири. Вона кинула погляд
Життєві історії 0
– Ми можемо все почати спочатку, Олю, – шепотів Олексій, і в його інтонації звучало майже дитяче благання. – Це була помилка, випадковість! Дочка не є загрозою нашій родині! Обіцяю тобі. Пробач мені, люба…
– Повтори, що ти сказав? Ольга стояла посеред вітальні, вчепившись пальцями в спинку крісла.
Життєві історії 0
– А їх багато? Я ще не дійшла до хати. Павло на рибалку поїхав. – Яка тут рибалка? Річки немає, до озера десяток кілометрів через ліс. – Я якось не подумала. Та й не сюди він збирався
Олена їхала в село. Вже весна треба остаточно вирішити, що робити з будинком. Продати
Життєві історії 0
— Я теж думав, що моя… мати чесна і… і… любить мене, а ти…
— Ну… і коли ти мені збиралась усе розповісти? — син із ненавистю в
Життєві історії 0
Привіт, татку, я за подарунком прийшла
Іван і Тетяна мирно обідали, коли вхідні двері відчинилися і в будинок зайшла неохайна
Життєві історії 0
– А я вимагатиму, щоб діти зі мною залишилися. У мене – квартира, у кожного по своїй кімнаті, а в тебе будка тридцять п’ять метрів. Знову ж таки зарплата в мене більша твоєї. Тож будеш ти у своїй квартирі сама кукувати
Людмила увійшла у квартиру й одразу відчула якийсь неприємний запах. Звичайно, синій пакет зі
Життєві історії 0
– Ви серйозно? У мене забрали дитину — і навіть не сказали, що він живий! А тепер, через якісь пункти в інструкціях, не хочете його віддати? Це абсурд
– Ох, Анно Василівно… Ви ж просили нагадати — концерт у Палаці культури сьогодні!

You cannot copy content of this page