– Тату, привіт. Це Кіра. Як твої справи? Я хотіла спитати, коли мені можна речі перевозити? – Куди? – не зрозумів Костянтин Олексійович. – Ну як? До бабусі на квартиру! Дев’ять місяців минуло, ти мав у спадок вступити. – Я вступив у строк, все оформив, як належить. Квартиру я давно продав. – Як продав? – обмерла Кіра. – Як? Ти ж обіцяв! Бабуся хотіла, щоб її квартира дісталася мені! – Бабусі вже все одно, повір. Мені теж жити якось треба
– Як продав? – обмерла дочка. – Ти ж обіцяв! Бабуся хотіла, щоб її
– Якщо вона зіпсує мені свято, – прошепотіла матері на вухо Віра. – То я не знаю, що я з нею зроблю! Лізе не в свою справу! Навіщо її запрошували?
– Якщо вона зіпсує мені свято, – прошепотіла матері на вухо Віра. – То
– Я б не повірила, якби хтось сказав. Але я сама бачила: це його дружина. І діти до нього побігли, як побачили. – Аня наважилася сказати подрузі про свої підозри. – Катю, ти надто наївна. – Будеш тут наївною, коли тобі за тридцять
– Я б не повірила, якби хтось сказав. Але я сама бачила: це його
Родичі чоловіка звикли приїжджати до нас на дачу “на все готове”. На цей раз я сказала: – Хто не копає картоплю, той не їсть шашлик
Наша дача для мене не просто шість соток, а моє місце сили, власний храм
– Ми ще за машину кредит не виплатили. Іпотеку не вигідно брати, відсотки великі. Вадим пропонує продати будинок. Ти переїдеш до нас. У тебе буде своя кімната. Гаряча вода, не треба піч топити, до колодязя за водою з відрами ходити. Он, у тебе і спина бoлить. Відпочинеш від свого городу
Катерина копалася в городі, коли почула голос дочки. – Мамо! ти де? Вона насилу
– Рома, а де продукти? – Катя зупинилася біля столу, не вірячи своїм очам. – Чому ти їх не купив? – Я купив те, що вважав за потрібне. У чому проблема? – невдоволений, навіть трохи роздратований тон чоловіка вибив її з колії
– Рома, а де продукти? – Катя зупинилася біля столу, не вірячи своїм очам.
– Я просто хочу, щоб ти все робила, як треба, тільки й усього! А ти не робиш! – А як треба, це як? – Як мама, – відповів він
– Ти все робиш не так! – Вигукнув Олег. – Ось куди ти знову
У Віри якось було все погано – і на роботі неприємності, і пошкодувати її нема кому. Подружка поїхала у відпустку, а чоловіка в неї давно вже не було. Вона вийшла з роботи та пішла повільно додому. Дорогою купила собі троянду, сподівалася так підняти настрій, але не вийшло
У Віри якось було все погано – і на роботі неприємності, і пошкодувати її
– Ось що я вигадала, –  я віддам цю квартиру Наді. – Їй уже двадцять сім, час свою сім’ю будувати, а де? Все ж таки дівчині з квартирою легше знайти собі чоловіка. – Мамо, а як же я? – обурилася Віра. – А ти поки що з нами поживеш. Тобі лише двадцять два, рано ще самостійно жити
– У мене для вас новина, – сказала родині за вечерею Ніна Василівна. –
– Рито, олів’є дуже смачний! Ти як завжди постаралася! – Дякую, – жінка посміхнулася. – А я ось не встигла щось приготувати, – зітхнула Катя. – Але нічого, наступного року обов’язково
Маргарита відчинила холодильник і вдесяте перерахувала контейнери. Три салати, риба, котлети, рулетики з баклажанів.

You cannot copy content of this page