– Ти, Світлано, нісенітницею маєшся, – сказав свекор, відсуваючи тарілку з магазинними пельменями. – Все граєш у начальницю, а чоловік голодний ходить!
– Ти, Світлано, нісенітницею маєшся, – сказав Василь Петрович, відсуваючи тарілку з магазинними пельменями.
– Думаєш, Денис мені зраджував? – Та яка вже різниця? Скористалися вони тобою обоє по повній програмі. Радуйся, що якась безглузда пані  тобі такий подарунок долі залишила. А то й далі б утримувала двох нахабних мужиків
– Так! Вибирай, – або я, або твій брат та ваш табір дівок! Ти
– Гарна справа! Гості твої, день народження твій, а платити я повинен! Повернеш усе із зарплати. Наступного разу розраховуй свої можливості… – репетував чоловік, але, невдовзі, пошкодував
Васю, у мене грошей на карті мало. Перекажи п’ять тисяч, будь ласка. – Я?
Ось що робити, якщо твій коханий чоловік, чоловік та батько твоїх дітей, від тебе йде? І не просто йде, а – до твоєї молодшої сестри?
Ось що робити, якщо твій коханий чоловік, чоловік та батько твоїх дітей, від тебе
Чому Інна довірилася «старому» нареченому, важко сказати. Сам чоловік над цим не замислювався. Все здавалося очевидним: він забезпечений, цілком симпатичний і, звичайно, дуже цікавий. Усім. Тим більше – жінкам
Вчетверте Федір одружився з великої любові. Йому тоді було 45, його обраниці – 33.
– Ось ці непогані, – Дарина показала на бежеві штори з ніжним малюнком. – Бежеві? – Римма скривилася. – Вони ж зовсім не практичні. Краще ось ці темно-сині. – Але ж у дитячій хочеться щось світле, повітряне… – Даша, я виховала трьох дітей, мені видніше, – відрізала свекруха. – Беремо сині
– Дашо, ну де ти? Я вже пів години чекаю! – голос свекрухи в
– Ви зі своїм татом зовсім від жадібності очманіли? Ольга Іванівна все життя вам присвятила! А заслабла людина і все – на звалище?! – Обурювався зять
– Ми з татом вирішили відправити мамулю в пансіонат для літніх людей! Обслуговувати після
– Набридла ти мені, Лідо! Сил моїх немає. Дивитись на тебе лячно. Кожна твоя розмова – про дітей і про гроші. Навіщо ти мені така потрібна?
– Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! –
У житті Сергія настала така пора, коли він раптом відчув, що час тече, як пісок крізь пальці. Йому скоро тридцять п’ять, а де все: дружина, сім’я, діти?! Не завів, не встиг… Кар’єра? Теж не зробив… Він розумів, що великої його вини в цьому немає. Довгі роки він був зайнятий доглядом за своїм слабим батьком
У житті Сергія настала така пора, коли він раптом відчув, що час тече, як
– А цей ще, що тут забув? – подумала Марина. – І хто він такий? Напевно обманутий чоловік тієї коханки мого Мишка. І що йому тут треба? Сваритися приїхав з Мишком, так немає його
Кабріолет зупинився на курній сільській дорозі, якраз біля будинку Марини. Вона якраз полола на

You cannot copy content of this page