Життєві історії 0
– Та ви хто?! Пустіть! — Григорій Іванович, намагався вивільнитися. – Тату, не впізнаєш? Я ось тебе одразу впізнала. На маминій фотографії ти, правда, зовсім молодий!
– Іду я, іду. Навіщо так дзвонити?! — Григорій Іванович відчинив двері. На нього,
Життєві історії 0
– Ти ж розумієш, що це і мій дім якоюсь мірою? – сказала колишня неприємним солодким голосом. – Не розумію, – відповіла я. – Цей будинок був твоїм, не сперечаюся. Але тепер він вже мій! І чоловік мій! Олена знущально посміхнулася. Це треба було розуміти, як “ми ще подивимося”
– Ти ж розумієш, що це і мій дім якоюсь мірою? – сказала Олена
Життєві історії 0
– Мамо, не приїжджай! Він нас вигнав! – Схлипувала Наталя
– Мамо, не приїжджай! Він нас вигнав! Наталя говорила тихо, але за її спиною
Життєві історії 0
– Cкільки не допомагай – все буде мало! – Зрозуміла Варя
Допоки Варі не виповнилося вісім років, вона жила у звичайній родині: мама, тато, бабуся
Життєві історії 0
Увійшовши до квартири, Оля зупинилася. Біля порога, акуратно стояли, поруч із її та Івановим взуттям, туфлі. Вона впізнала їх одразу – це були туфлі сестри Івана – дорогі, на високих підборах. Для чого вона тут? Оля не пам’ятала, щоб Іван попереджав її про візит сестри
– Оля, твій знову у відрядженні? – наздогнав Ольгу її колега, Павло, коли вона
Життєві історії 0
Найглибшу яму людина копає собі своїм язиком
Поліна вискочила на ганок ресторану, коли в банкетному залі ще співало і танцювало весілля.
Життєві історії 0
Дитину взагалі виховувати не вміє. Непорозуміння якесь, а не невістка! Ось у тебе, Ірочко, золота невістка — все в хату, все для сім’ї. А моя… Суцільне розчарування!
Аліна з Миколою познайомились в університеті. Вона, тендітна блондинка з великими очима, — хлопці
Життєві історії 0
– Пішла геть! – Заволав Боря. – Ти що, синку… – свекруха почала підійматися, хапаючись за край столу. – Я тобі не синок! – Боря схопив її сумку і жбурнув у коридор. – Щоб твого духу тут не було!
– Пішла геть! – Заволав Боря. Марія здригнулася. Вона ніколи, за шість років, не
Життєві історії 0
– Який хула-хуп, мамо? П’ятеро дітей! Ти це хоч розумієш? Тобі сказали про це? – Та заспокойся, – відповіла мама, – вас у мене троє було, погодки. І що? А хула-хуп … Ось скільки жінка крутить хула-хуп, стільки й триває її активне життя
– Оксано, навіщо тобі відразу п’ятеро? Ти не здорова? Щось сталося? Не лякай мене!
Життєві історії 0
– Ти звільнишся! Зрозуміла? У понеділок напишеш заяву і доглядатимеш мою матір! Усе! Питання закрите! – Гаркнув чоловік
За спиною Ганни грався дворічний Сергій, намагаючись побудувати вежу з різноколірних кубиків. Запах дитячого

You cannot copy content of this page