Віра Степанівна вперла руки в боки, нависаючи над раковиною, де тринадцятирічна дочка люто терла
– Марино, мені у справах від’їхати треба, – Сашко підійшов до дружини, яка годувала
– Я більше не хочу тебе у своєму будинку бачити! – Та ти без
Молода жінка у темно-синій сукні та чорній хустці стояла перед незнайомими їй дверима. Точніше,
– Де чек? – Анатолій строго дивився на дружину, яка тримала в обох руках
– Ти серйозно, мамо? Це жарт такий на перше квітня? Так травень на дворі!
– Миколо чому ти вирішив купити саме цей будинок? Поряд із колишньою дружиною? –
Алла вміла рахувати гроші. Не в тому сенсі, що була жадібною – просто виросла
Тетяна вийшла з магазину і пішла додому з пакетами продуктів у руках. – Візьми,
Новосілля у Микити та Варі проходило чудово. Ремонт вдався на славу. Друзі нахвалювали. –