– Ну і навіщо тобі дитина? Насте, тобі під сорок! Які можуть бути діти! – Засміялася сестра. – Світлано, я серйозно! Я хочу всиновити дитину із дитячого будинку. – У твоєму віці люди про онуків думають, а не про те, щоб підгузки міняти!
– Ну і навіщо тобі дитина? Насте, тобі під сорок! Які можуть бути діти!
– Зіночко, люба, ну що ж це таке діється?! – Алла увірвалася на кухню з відром та ганчіркою. – Я просто у паніці від того, як ви живете! Подивися на ці вікна! Вони ж не милися з минулого століття! – Як мій бідний братик може жити в такому свинарнику, я просто не розумію! Ти ж жінка, господиня! Хто повинен за порядком та чистотою у будинку стежити? Я ж не можу до вас ходити через день!
– Зіночко, люба, ну що ж це таке діється?! – Алла увірвалася на кухню
Іноді випадкова помилка може круто змінити життя. І добре, коли на краще…
Ніна з Сергієм одружилися, коли їм було по 27 років. Кохання прийшло, коли його
— Не хвилюйтеся. Прийшов ваш час. Це ваш час, Світлано. Ви будете молодою мамою, з розумним і добрим сином, який розмалює ваше життя знову. Жоден бруд вас не зачепить. І чоловік з’явиться. І дуже скоро
Під Новий рік до нашої палати поклали жінку, яка годилася б нам у матері.
— Брат сказав, що ми можемо зупинитись у вас на тиждень. Ти ж не проти?
— Мені шкода тебе розчаровувати, але це моя квартира, моя спальня і моє ліжко,
– Я буду по чужих кутах поневірятися? Там поживу, там посиджу, у цього поїм, у того посплю?! Сама собі я тут господарка, і нікуди не поїду! Хочу їм, хочу сплю, хочу заміж виходжу. Більше з такими пропозиціями до мене не приїжджайте! – Відрізала мати
Ганна прокинулася рано. Коли щось має відбутися – сон зникає. А чекала на неї
– Ой, Юлю, якщо тобі гроші нема куди подіти – краще б братові допомогла! З глузду з’їхати! Шість тисяч сімсот на корм! – заголосила мати
– Ой, Юлю, якщо тобі гроші нема куди подіти – краще б братові допомогла!
— Вітюша, ріднесенький… — Мовчи! — прошипів він. — Вибач, прийняти не можу. Розумієш? Я з жінкою живу. Це її квартира. Вона тебе, на поріг не пустить! Та й я… я поки що без роботи. Не на часі мені це все
Пил довгої дороги, різкий і сірий, в’ївся в шкіру, змішався з потом утоми й
– Мамо, може ти мені щось поясниш? – Попросила Катя. – А що пояснювати це твоя бабуся! Бабуся Інна. Мати твого рідного батька. Повисла пауза
На залізничному вокзалі було спекотно та багатолюдно. Лариса зі своїм чоловіком Сашком та сімнадцятирічною
— Ну що, одумалася? Денис питає, як ти там. Він готовий поговорити, якщо ти вибачишся за грубість. — За яку грубість, мамо? — Ну як же, ти ж його практично вигнала! — Він сам пішов. — Тому що ти його довела!
Денис зблід. Кілька секунд подружжя дивилося одне на одного в тиші, яку порушували тільки

You cannot copy content of this page