-Який же я невдячний! Маму, свою маму відвіз доживати віку невідомо куди! Господи, і навіщо я тільки послухав Діану?!
Свого батька Микола зовсім не пам’ятав. Його не стало, коли хлопчику не виповнилося ще
– Мамо, не поводься, як стара бабця! У тебе ще все попереду
Зоя Олексіївна готувалася до приїзду доньки, зятя та онуків. Приїжджали не просто так –
– Це ми знахабніли?! – обурився дівер. – Та ти на себе подивися! Влаштувалася, курка така, у брата мого на шиї, та ніжки звісила! Квартиру їй купи, зроби ремонт! А що далі? Діаманти та шуби вимагатимеш з нього?
– Ні, я не зрозуміла. Що ми маємо зробити? – перепитала Олена. – Кімнату
Смак свободи…
– Ремонт ми закінчили минулої осені, – розпочала свою розповідь Віра Ігнатівна. Довго вибирали
Став на бік дружини
Того вечора Ліля та Гоша сиділи у затишному італійському ресторанчику. Георгій тримав свою обраницю
Її найкраща подруга, якій вона завжди довіряла і зробила отаке!
Світлана з Лізою сиділи на кухні, пили чай з домашнім печивом і не могли
– Він же не чужий! Хіба ще один малюк завадить, чи об’їсть? У вас же простора квартира і гарний достаток, – заявила Ольга Іванівна. – Хай тоді Галя теж платить, – заперечив Ігор. – Ти що? З власної дочки я гроші братиму? У неї безвихідь! – щиро здивувалася мати
– Він же не чужий! Хіба ще один малюк завадить, чи об’їсть? У вас
– Ти вирішив усе сам! Кредит узяв сам! Гроші віддав сам! А тепер хочеш на мене борги повісити?! Ні, Андрію! Це твій брат, твоя мати, твоє рішення! І твої наслідки!
– Оль, тобі допомогти? Сусід із п’ятого поверху притримав двері під’їзду, окинувши поглядом її
– Оце так справи!
– Ти чула новину? – прошепотіла Клавдія, нахилившись до огорожі. – У Поліни Степанівни
– Я тільки одних Бондаренків знав, а краще б і не знав. – Не зрозумів, ти про що? – А як батька твоєї Олени звати? – Павло Миколайович. А що? Михайло змінився на обличчі, промимрив ім’я. – Та так нічого. Все збігається
– Діду, у мене новина, і ти першим дізнаєшся: одружуся я, – Сашко застав

You cannot copy content of this page