– Ти переміг, Вадиме, – сказала вона рівно, без жодного виразу. – Тепер це все твоє. Насолоджуйся!
– Вечеря готова. Смачного! Металева каструля опустилася на стіл із глухим, важким стукотом, який
Та й взагалі, син має жити з матір’ю, допомагати
– Іринко, мене скоротили. Половину підприємства і мене у тому числі. Решту у відпустку
– До тебе спробуй не приїдь, так всіх на вуха поставиш. Командир ти наш
Ніна Степанівна все поглядала у віконце своєї сільської хатини. Скоро мали приїхати її діти!
– Та вона сама прийшла! Я її не кликав, – виправдовувався Антон. – Ну звісно: «Не винний я, …»! – Кричала Катя
– Катю, чого ти завелася? – мляво виправдовувався чоловік. – Це Ліка, вона у
– Мало того, що чоловіка утримую, так ще і його брат заліз на мою шию, та ніжки звісив! Ну я й не витримала…
Наталка квапливо перевірила баланс на карті й важко зітхнула. До зарплати ще тиждень, а
– Ні, любий мій, я не доглядальниця! – Крізь зуби процідила Настя. – За всієї поваги до Ольги Тимофіївни, вона не моя мати, і в неї є свої діти! Троє! – Настя, ти чого, – здивовано заперечив Геннадій, – ми не витягнемо маму, якщо так ставитимемося до домашнього догляду. Лікар сказав, що тепер багато залежить від нас. – Саме так, що від вас, – відповіла Настя, – а ніяк не від мене!
Настя з деяким занепокоєнням прислухалася до голосу чоловіка, який розмовляв із сестрою телефоном. Вона
– Викинь. Ми все одно їсти не будемо
– Не набридла їм ще ця дача? – скривилася Рита, почувши від чоловіка про
– Не плач, дочко. Мені немає жодних виправдань, але я прошу, вибач мені. Не проганяй! Я пізно дізнався, що ти жила в дитячому будинку…
– Таня, Танюша, почекай… Я на тебе зранку чекаю. Мені твою адресу в дитячому
– Ось тітка Наталя, вона тобі замість мами буде. Слухайся її. Тітку Наталю Мишко ще б витерпів, але разом з нею в квартиру, а головне – в Мишкову кімнату заселився її дванадцятирічний син – Микола. У квартирі з’явилося багато нових речей: штори, килимки, серветки. Полиці серванту тепер нагадували вітрину магазину, де продають кришталь. Зате кудись зникла мамина фотографія, яка там стояла…
Павло прожив удівцем два роки, а потім привів у квартиру Наталю і сказав десятирічному
– Алло, ти взагалі нормальна?! Я до тебе дочку відправила для того, щоб ти про неї дбала і доглядала за нею, а не чіплялася без приводу до будь-яких дрібниць. Що це за наїзди першого ж дня? Що це за «дбай про себе сама»?!Вона – твоя гостя, і до твоїх обов’язків входить забезпечити їй максимальний рівень комфорту. Дитина приїхала в місто вчитися, а не по господарству клопотати!
— Аллочка, ти ж сама живеш? Ну врятуй мене, будь ласка. Адже в тебе

You cannot copy content of this page