Телефон лежав на столі вже двадцять хвилин. Галина Іванівна дивилася на нього, як на
Таня була впевнена, що її Андрій ніколи їй не зрадить, адже на шляху до
Літо стояло спекотне, з рідкими дощами та грозами, після яких над всім небом над
Лариса після школи вступила в університет, та поїхала до бабусі. Вона раділа, що нарешті
Вероніка Сергіївна нарешті вирвалася у відпустку. Можна було розслабитися, вийти зі щоденного образу суворого
Ірина, як завжди вийшла з роботи о шостій вечора, і попрямувала у бік будинку.
Ніна стояла на ґанку свого будинку, дивилася на некопаний, занедбаний город і гірко зітхала
— Твоя мати сьогодні влаштувала скандал моїй мамі, приїхавши до неї на роботу! Вона
– Коли ви вже купите квартиру? – Голос Галини Павлівни був вимогливим, наполегливим. Вона
Ганна гортала каталог весільних суконь та мріяла. Заміський готель, тридцять найближчих людей, жива музика,