— Галю, до чого тут… — До того, що мені шістдесят сім років, а я живу в постійному страху набрати номер власних дітей. Розумієш? У страху. Боюся, що їм незручно, що я відволікаю, що я набридла. — Галю, ти перебільшуєш. Це якісь твої фантазії. — Ні. Це не фантазії. Це реальність
Телефон лежав на столі вже двадцять хвилин. Галина Іванівна дивилася на нього, як на
– То ти йому нічого не сказала? Не влаштувала сварку? Не викинула речі у вікно, і не виставила його за двері? – Ні, я нічого з цього не зробила. – Але як? Таке не можна просто так залишити! Треба виставити його надвір і подати на розлучення!
Таня була впевнена, що її Андрій ніколи їй не зрадить, адже на шляху до
– Це що ж? Ви взяли наді мною шефство?
Літо стояло спекотне, з рідкими дощами та грозами, після яких над всім небом над
– Ні! Ти глянь! Вона ще й бреше! Обдурила бабку, обдурила матір, братів. Племінника майбутнього обдурила! Усіх! Хочеш, щоб у тебе була сім’я – відмовся від заповіту. Я спадкоємиця! Я! Ми самі вирішимо, що робити із квартирою! – Репетувала мати
Лариса після школи вступила в університет, та поїхала до бабусі. Вона раділа, що нарешті
– Скажіть мені, лікарю, все чесно, я готова до всього! – А у вас все гаразд. Чудовий плід! – Який плід? – не зрозуміла Вероніка Сергіївна. Приємна лікарка здивовано відірвалася від комп’ютера, потім посміхнулася: – Ви не знали? Дев’ять тижнів вже
Вероніка Сергіївна нарешті вирвалася у відпустку. Можна було розслабитися, вийти зі щоденного образу суворого
– Ну що Сашко, поїдемо до твоєї сестрички Марини. – А ви теж збираєтесь? – здивувався він. – Звісно, ти тепер для мене, як син. Так що давай відвідаємо дівчинку, ось радості буде у неї
Ірина, як завжди вийшла з роботи о шостій вечора, і попрямувала у бік будинку.
– Ось де господиню одразу видно! Ох, не те що я… Недолуга…
Ніна стояла на ґанку свого будинку, дивилася на некопаний, занедбаний город і гірко зітхала
— Твоя мати сьогодні влаштувала скандал моїй мамі, приїхавши до неї на роботу! Вона звинувачувала її в тому, що вона мене погано виховала! Слухай! Якщо ти з нею не розберешся, то вона взагалі більше не з’явиться у нас на порозі! Мене це все вже дістало!
— Твоя мати сьогодні влаштувала скандал моїй мамі, приїхавши до неї на роботу! Вона
– Ну звичайно, – простягла мати з глузуванням. – Якби ти знайшла собі нормального мужика, ти каталася б, як сир в маслі, а не шукала квартиру дешевше. Дивилася б у новобудовах! А тепер задовольняйся недоїдками
– Коли ви вже купите квартиру? – Голос Галини Павлівни був вимогливим, наполегливим. Вона
– Мамо, наше з Ганною весілля – це наш день! Ми хочемо, щоб воно було таким, яким ми його уявляємо. Ми будемо раді бачити тебе та тата. – Але, якщо ти вирішиш не приїжджати через те, що не запрошені дядьки та тітки, – мені дуже шкода. Це буде твій вибір
Ганна гортала каталог весільних суконь та мріяла. Заміський готель, тридцять найближчих людей, жива музика,

You cannot copy content of this page