– Хочеш шмарклі чужим дітям витирати? Життя своє на блюдечку з облямівкою вдівцю подарувати? – Хіба для цього мужика з двома дітьми я тебе виховувала?
Пральна машина забурчала, потім загула і раптом припинила крутити. Це була не та машинка-автомат,
– Мамо, а тато мав рацію, коли казав, що в тебе з головою не все гаразд! Я тепер сам бачу, що ти ненормальна. Лікуватися не пробувала? – Видав син
– Мамо, а тато мав рацію, коли казав, що в тебе з головою не
– Я так розумію, що ви претендуєте на моє місце? Хочу вам нагадати, що діти йдуть у комплекті до мого чоловіка…
Вечеря на плиті давно охолола. Люба подивилася на сковорідку. Підігріти? Вона знову зателефонувала чоловікові.
– Погостювали, і годі! Здається, я вже просив тебе нічого не давати моїй дочці! Але ти наче не чуєш! Спочатку був торт, тепер ти вирішила випробувати ігристе!
– Зараз мама з татом приїдуть, – Валентин зайшов до кімнати, де Олена укладала
– Мати одна виховує. Працює з ранку до ночі, додому пізно приходить. А хлопчик наданий сам собі… Ось і бешкетує
– Знову хуліганить! – обурений голос сусідки Антоніни Семенівни лунає по всьому під’їзду. –
– Я Ганна. Ганнуся, як колись називав мене ваш покійний чоловік. І в мене до вас дуже серйозна розмова. Ви мене запросите до будинку?
Після того, як не стало чоловіка Тетяни минуло лише два місяці, коли на її
– Господи, ти його хіба виховувала? Не гнівай Бога! – Вигукнула невістка. – Нагадаю тобі ще раз, не ти його виховувала! Дякую діду та бабусі!
Мишко з дитинства виховувався у бабусі та дідуся. Мати Тетяна народила його у сімнадцять
– Ну, ви мене назад у дитбудинок віддасте? Та тітка сказала, що ви поспішили, взяли мене, бо не знали, що дитина народиться. А я не свій…
Марина стояла біля плити і смажила млинці. Скоро чоловік прийде з роботи і вони
– Світлано, але ж там взимку холодно! Пічне опалення, дрова тягати треба! – Мамо, ти ж сільська, у дитинстві у тебе тільки такий побут і був. Дідусь із бабусею все життя у селі прожили, й нічого. А влітку взагалі краса буде – город, ягоди, гриби у лісі збирати можна
Галина лише почала звикати до пенсійного життя. Шістдесят років за плечима, тридцять п’ять із
Вони відпочити хотіли, а ти їм одразу про дах, про грядки…
Червень був у самому розпалі: – Насте, привіт. А ви чим займаєтесь на своїй

You cannot copy content of this page