– Не до борщиків, Валентино Вікторівно, – раптом сказала Наталя. – Не до борщиків… Давайте прямо до справи. – Якої справи? – не зрозуміла жінка. – Спершу глянемо на квартиру, – сказала Наталя. – А потім у мене з вами буде серйозна розмова
Наталя з Іваном вирішили одружитися. Вона була студенткою, а чоловік був її викладачем. –
– Я мати Валерії, дівчини, з якою ваш чоловік зустрічається вже рік, – жінка говорила так, ніби повідомляла про погоду за вікном. – Моїй Лєрі всього двадцять, і Олег – її перший чоловік. Вона його так кохає… Обожнює! Я прошу вас відпустити вашого чоловіка і припинити псувати життя моїй доньці! Ми ж із вами сучасні люди, зрештою
– Куди це ти так пізно, Олеже? – Запитала Ксюша, спостерігаючи, як чоловік квапливо
– Влаштовуйся в житті, чого ти тягнеш? Адже ми кінці з кінцями ледве зводитимемо на мою зарплату. Та й ти навряд чи знайдеш грошовиту роботу. Виходь за Ігоря, не вигадуй!
Маленька Наталя стояла біля вікна і заворожено дивилася, як біжать по склу краплі дощу.
– Надя не хоче ділити будинок! Уявляєш? Мало того, вона має заповіт батька, де будинок повністю переходить їй! – А чого раніше мовчала? Не могла вона не знати про заповіт. – У неї спитай – чого мовчала, я з нею більше розмовляти не хочу. Теж мені, рідна сестра
– Та йди ти! – вигукнув у кімнаті чоловік. Марина відклала вбік ложку, якою
— Доню, нам треба з тобою поговорити, — почала мама. — Ми з татом вирішили… — Ми переписали квартиру на Максима, — сказав батько прямо. — І машину теж. Розумієш, йому простіше буде влаштуватися в житті. У нього бізнес, плани, а тобі… тобі потрібно буде добре вийти заміж
Ліза завжди була тихішою за свого брата. На рік молодша за Максима, вона немов
Саме тому мені, чесно кажучи, набридло спонсорувати людину, яка мене зневажає, — твердо сказала Ганна. — Хочеш допомагати мамі — будь ласка. Але зі своєї зарплати
— Ти хоч розумієш, що робиш? — голос Ігоря тремтів від злості. — Ти
Друга свекруха…
Коли Світлана увійшла у квартиру, вона відразу побачила черевики свекрухи, які стояли посеред передпокою.
– Але ж мама не могла подарувати порожній конверт! – Могла! І подарувала! – Аня, не кажи нісенітниці. Мабуть, гроші випали. – Звідки випали? Конверт був запечатаний
Ганна посміхалася гостям, але всередині відчувала тривогу. Тридцять п’ятий день народження жінки святкували у
– А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо! – Олена стояла посеред вітальні, схрестивши руки на грудях
– А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно,
— Твоя мати прямо сказала, що я маю кинути кар’єру, сидіти вдома з дітьми й тримати форму, аби ти мені не зраджував! Це, на твою думку, «бажати добра»?
— Ти впевнений, що це гарна ідея? — Олена поправила сережку, дивлячись на себе

You cannot copy content of this page