Тамара спекла малиновий пиріг. Запах уже поширився по всій їхній маленькій квартирі. Чайник видав
– У дитбудинку тобі саме й місце! – вирвалось у Надії Василівни. Рома різко
— Ань, може, досить уже чекати принца? — з усмішкою сказала Олена, коли вони
— Не привозь своїх дітей до нас на літо, — сказала свекруха. Сухо, без
– Все, люба, пізно ти схаменулася, тепер тільки чекати терміна, – підбив підсумок лікар,
Олена сиділа на кухні, машинально помішуючи ложкою остиглу каву, і думала: скільки років минуло,
— Розвалила родину, а тепер ще й на аліменти подала! — вигукнула свекруха. Ольга
— Мамо, відкрий! Це я! Голос за дверима пролунав так несподівано, що Ольга Миколаївна
— Стоп! Досить! — Сергій спробував стати між ними. — Ви зараз увесь будинок
– Олено, яка ж ти дріб’язкова! Ну тобі шкода, чи що? Ми з тобою