Життєві історії 0
– Зморшки навколо очей які глибокі, – продовжувала “подруга”, смакуючи кожне слово. – І сивина… Заощаджуєш на салонах? Ох, Наташо, а ти ж так пишалася своїм атестатом. І що, допомогли тобі твої інтеграли?
Зима в їхньому невеликому містечку завжди наступала не за календарем, а ривком – учора
Життєві історії 0
– Тамаро, може, ми поговоримо без дітей? – Спитав Юрій. – А де ти бачиш дітей? На мою думку, і Пилип, і Віка – цілком дорослі люди, які є повноправними членами нашої родини. – І вони теж повинні знати, як із завтрашнього дня зміниться їхнє життя, – відповіла Тамара. – Сподіваюся, що ти, Юро, розумієш, що разом ми жити вже не будемо?
Тамара вже другий день була у відпустці. На цей раз вона проведе її вдома.
Життєві історії 0
– Хіба я думала, що вас на «дівич-вечір» свій зберу в п’ятдесят вісім років?! – казала вона – Ой, жіночки, і сміх, і гріх! Але так склалося у нас з Олегом Івановичем, що зустріли ми один одного в такому віці і вирішили одружитися
Зоя Сергіївна сиділа у колі сусідок. У неї цього вечора було свято. – Хіба
Життєві історії 0
Цілу ніч Оксана не могла заснути, а вранці домовилася з мамою, що залишить у неї дітей тільки на один день. Оксана все вирішила… До своєї квартири Оксана заходила вже іншою людиною. Євгена вдома не було, та їй і не хотілося його бачити. Вона швидко зібрала свої і дітей речі
Оксана сиділа на кріслі в кімнаті і дивилася на килим. Вона не знала, що
Життєві історії 0
– Сидить ваша Джуля біля під’їзду, як вартовий! І нікого до себе не підпускає. Я вашу сусідку з дачі кілька разів зустрічала – і вмовляла її, і ковбасою заманювала, а сенсу ніякого! На вас чекає
Це сталося на початку 90-х у невеликому містечку. Червневого ранку біля дверей книгарні раптово
Життєві історії 0
От я й подумав, може б ти з нею того, разок – інший, у тебе он хлопчики які славні ростуть, міцні та здорові. І в нас риси схожі, я батьком вважався б, ти мовчатимеш, Люда теж. Краще хай від тебе народить, ніж від незрозумілого чоловіка. Для тебе це хвилинна справа, а нам сім’ю збережеш
Микола несміливо постукав у хвіртку сусіда. Борис одразу вийшов. – Привіт, сусіде, що сталося?
Життєві історії 0
– Ти мене обдурила! Микола стояв посеред вітальні, червоний від злості. – У сенсі обдурила? – Ти знала! Знала, що не можеш мати дітей, і все одно вийшла за мене!
– Ти будеш найкрасивішою нареченою, – мама поправила фату, і Антоніна посміхнулася своєму відображенню
Життєві історії 0
– Баба з воза – кобилі легше! Люблять вони в тебе обидві на чужу шию залазити…
– Ксеніє, слухай… У тебе все одно вже є одна дитина. То, може, ти
Життєві історії 0
– Тебе що, Дмитро покинув? Ось так справи! Вони що всі сьогодні змовилися, чи що? Випивши ігристого, мимовільні компаньйони раптом різко подивилися один на одного, думаючи про те саме. – Слухай, Іро, ти теж про це подумала, так? – Запитав Володимир. – Так… Дуже дивно. Такі збіги трапляються рідко. – Вони багато спілкувалися останнім часом. Віка та твій Дмитро. Якісь розмови вели, питання вирішували наші вуличні… – А ось зараз ми це й перевіримо
Цей Новий рік Ірина чекала з особливим почуттям. Хотіла чогось незвичайного, чарівного. Так сталося,
Життєві історії 0
– Я думаю, що ми з Вадимом скоро розлучимося, Ніно. Я тут про нього таке дізналася, що не вкладається в голові. І якщо це виявиться правдою, я ніколи його не пробачу. – Боже, що ж у вас могло статися?! Ви ж просто ідеальна пара! Наталка голосно засміялася. Вона вже знала, що ховається за красивою картинкою їхньої з Вадимом родини
– Я думаю, що ми з Вадимом скоро розлучимося, Ніно. Я тут про нього

You cannot copy content of this page