— Я більше не витримую, Андрію. Щовихідних одне й те саме: готування, метушня, прибирання. Я не пам’ятаю, коли востаннє просто лежала й нічого не робила. Для мене полежати — вже як розкіш
— Я більше не витримую, Андрію. Щовихідних одне й те саме: готування, метушня, прибирання.
– Ти що, рахувала мої котлети? – Я рахувала продукти! І виходить несправедливо. Я плачу за твій апетит. – Стривай! Ти хочеш сказати, що я повинен платити більше? – Так. Якщо ти їси більше, то справедливо й платити більше. Сімдесят відсотків замість п’ятдесяти! – Відрізала дружина
Світлана сиділа на кухні та рахувала чеки за продукти. Цифри складалися в непристойно велику
– Знаєте, для «своїх» у мене справді є особлива пропозиція за оренду нашої квартири! Тринадцять! – Не зрозумів… Як тринадцять? Це ж більше, ніж ти хотіла! – Ну, я ж своя! А своїм треба допомагати! Я скоро в декрет збираюся, ось ви мені й допоможете
– Цікаво виходить! Як вони в мою кишеню лізуть, так вони ж рідня! А
– Шукала квартиру, а знайшла чоловіка…
– Що це ти сьогодні така серйозна? – Запитала у Даші її подруга. –
– Дякую! Дякую тобі, Господи, за тітку Пашу…
Тітку Пашу привезли з села. Літній жінці вже важко з господарством стало поратися.Ось племінниця
— Третій місяць ходиш як тінь. Скільки можна? Так, Петько вчинив як остання сволота. Квартиру, машину, дачу — все оформив на себе заздалегідь. Але це ще не кінець життя!
Валентина прокинулась від тиші. Дивно, як швидко звикаєш до самотності у п’ятдесят вісім. Тридцять
Ангеліна збирала речі, щоб піти від чоловіка, але знайшла його щоденник і… передумала…
Ангеліна збирала речі, щоб піти від чоловіка, але знайшла його щоденник і… передумала… …Цього
Після служби в армії син повернувся… не з нареченою, як зазвичай, а з дитиною на руках. Як кажуть, не дівчина «з фартухом», а хлопець — з несподіванкою
Після служби в армії син повернувся… не з нареченою, як зазвичай, а з дитиною
— Подивіться уважно. Будинок оформлений виключно на мене. Іпотека оформлена на мене. Усі платежі йдуть з мого рахунку. Де ви тут бачите хоч якісь підстави для спільної власності?
Заміський будинок стояв на узвишші, серед віковічних сосен. Юля зупинила авто біля хвіртки й
– Живуть же люди, не те що ми! – Обурено заявив син
– Мамо, сім’я Насті стільки для нас робить, а ти навіть прийняти їх у

You cannot copy content of this page