Життєві історії 0
— Мій прощальний подарунок. Шість соток у якійсь дірі під назвою Верхні Ключі. Заросла бур’янами ділянка, кривий сарай і напівзруйнований колодязь. Усе, чого ти заслуговуєш
— Підписуйте, Ксеніє Аркадіївно, і покінчимо з цим фарсом. Родіон недбало підсунув до мене
Життєві історії 0
— Ще пара тижнів, і вона сама попроситься в лікарню. Головне, щоб Дімочка нічого не запідозрив. Він же її любить, дурненький. Свекор у відповідь щось схвально буркнув, не відриваючись від газети. Отже, вони в змові. Він не просто свідок, він співучасник
— «Щось ти зблідла, доню», — голос свекрухи, Тамари Павлівни, стікав тягучим, приторним медом.
Життєві історії 0
– А я тебе попереджала, що не треба зв’язуватись з нею! Які дівчата бігали за тобою! І треба ж, ти вибрав цю недолугу. – Мамо, – звернувся Микита до матері. – Будь ласка, помовч, мені й так зараз нелегко
Микита повернувся з відрядження на день раніше. Він вирішив зробити своїй дружині Олесі сюрприз.
Життєві історії 0
– Не гнівайся на матір. Вона хотіла як краще! – Вона писала твоєму батькові, казала, що ти хочеш зустрітись. Він не відповів. Мати подумала, що так буде краще, – повторив вітчим
Про те, що батько живий, Варя дізналася, коли занедужала. Вона давно погано почувалася, навіть
Життєві історії 0
Такого улову ніхто не очікував. Диво це, чи нелюдяність? А може – велика чиясь біда? А може – велике щастя?
Такого улову ніхто не очікував. Диво це, чи нелюдяність? А може – велика чиясь
Життєві історії 0
Коли кохання є, то і свобода ні до чого…
Роман, мужик під шістдесят років, жив у невеликому приміському селищі сам у батьківській хаті.
Життєві історії 0
– Надюшо, ну ти ж розумієш, – заговорила Валентина Сергіївна, – мама вже не та. Вік, склероз, пам’ять підводить. – Лікарі кажуть, що їй потрібний нагляд. Я б сама, але робота, справи… Та й ти вдома сидиш, віддалення у тебе. Тобі ж не складно?
– Надюшо, ну ти ж розумієш, – заговорила Валентина Сергіївна, – мама вже не
Життєві історії 0
– Якщо ти не даси гроші сестрі на весілля, – скипів тато, – то можеш забути дорогу в цей будинок! У нас буде лише одна дочка!
– Єлизавето, і ти це приховувала? Мама розмахувала переді мною банківською випискою, яку побачила
Життєві історії 0
Припинила годувати чоловіка – і він зрозумів, куди йдуть його гроші насправді
– Олю, ну що це за вечеря така? – Ігор тримав у руках тарілку
Життєві історії 0
– Юро, ти себе чуєш? Тобто я повинна ходити з пузом в сорок років, щоб виправити помилки твоєї молодості? – А чому це я раптом маю розплачуватись за те, що тобі у твоєму гаражі було цікавіше, ніж із власним сином? – зі щирим подивом у голосі запитувала Ганна
– Юро, ти себе чуєш? Тобто я повинна ходити з пузом в сорок років,

You cannot copy content of this page