– Катю, ми ж рідня! Я на тебе розраховувала! – Благала Світлана
Катя та Савелій вже два місяці живуть у своїй новій квартирі. На перший внесок
Племінниця заявила, що при надії від мого чоловіка, й зажадала частку в квартирі
– Тіто Віка, мені дуже шкода, що все так вийшло! Але я при надії
– Мамо, ти що не чуєш? Я в положенні! Ти скоро будеш бабусею. – Значить разом народжуватимемо, – здивувала мати Олесю. – У сенсі разом? – спробувала прояснити ситуацію Олеся. – Я теж у положенні
– Мамо, – у мене буде дитина, – зізналася матері Олеся. Ольга Іванівна взяла
– Поясни мені, – чому? Чому ми все втратили, а ти, сіра миша, продовжуєш бути щасливою? – Заздрісно процідила подруга
– Оль, ні, ну ти серйозно? – Марина розглядала її стару лляну сукню з
Не хочу, як ви з батьком, все життя побутом зайняті. Та й інтерес до життя ви втратили – все дім-робота. Нікуди не ходите, відпустки вдома проводите. Це не для мене
Стосунки у Лідії й Сергія не складалися. Як не намагалися вони зберегти свій шлюб,
– Мені набридло це все! Знаєш, я зрозумів, що не готовий до сім’ї, – заявив чоловік. – Сергію… – прошепотіла Віка, колихаючи однорічного сина Мишка. – І що ти пропонуєш? Тільки-но зараз зрозумів, що не готовий до сім’ї. Може, психолога хорошого пошукати через знайомих? – Збирай речі і йди
– Мені набридло це все! Знаєш, я зрозумів, що не готовий до сім’ї, –
– Бабуся, все! Жодних ні! Одну ми там тебе не залишимо, тож починай збирати речі. Багато не бери, тільки найнеобхідніше! Решту купимо тут! Бувай! – Мар’яна поклала слухавку, а баба Галя замислилась
– Бабуся, все! Жодних ні! Одну ми там тебе не залишимо, тож починай збирати
– Де бабуся! Я подам заяву в поліцію, – пообіцяла я. – Про зникнення літньої людини. А ще про шахрайство із нерухомістю. Ти цього домагаєшся? За столом несподівано стало тихо. – Вона в пансіонаті, – видихнула мати нарешті
– Алісо, не їзди ти до неї більше. Чуєш мене? – повчально говорила мама
– Як вона строго мене запитала, де каже тато, в гаражі чи що? І в спальню зазирає, може ще що про матір погано подумала, що поки тато в гаражі, мати тут гостей приймає?
У двері несподівано подзвонили. Ніна вискочила з теплого ліжка подивитися, хто це так рано
– Андрійку, ну скільки можна? Ти ж обіцяв мені, що поговориш з дружиною! – Катрусю, припини псувати мені настрій. Адже я тут, з тобою, а не там. Це все-таки щось та й означає, чи не так? – Так, але… Як подумаю, що ти засинаєш і прокидаєшся з нею поруч, як вона тобі готує сніданки, пере і прасує сорочки, так я сама не своя стаю!
– Андрійку, ну скільки можна? Ти ж обіцяв мені, що поговориш з дружиною! –

You cannot copy content of this page