– Я не говорю, що ти не стараєшся, я говорю, що цього недостатньо. Тому, теж хочу зробити свій внесок.
– Юра, дзвонили з роботи, пропонують вийти раніше. Юрко глянув на дружину і насупився.
Подвійне щастя…
Осінній дощ барабанив по бруківці, перетворюючи її на дзеркало, що відбиває вогні ліхтарів. Аліна
Сім’я, діти, будинок… Що може бути в житті важливіше за це?
– І що ти купив? – Олена обурено глянула на чоловіка. – Як ми
– Про які гроші ти говориш? Хочеш пограбувати свою матір? Так, я брала твою зарплату, але й витрачала її на тебе! – Скільки ти з’їв продуктів? Скільки електрики витратив? От і рахуй, скільки там грошей лишилося
– Мишко, мені вже набридло на всьому економити, – втомлено сказала Катя своєму чоловікові.
– Ти ж у нас самостійна! – Сказали батьки, й таємно подарували трикімнатну квартиру молодшій сестрі
Ганна йшла по торговому центру з візком, коли її гукнули: – Аня! Привіт! Вона
– Спиш на дивані, мамо, а нам з дитиною кімната потрібна, – пояснила дочка, наче це природний порядок речей
Людмила збила подушки на дивані й накрила їх свіжим простирадлом. Завтра субота, приїде Катя
– Втішили на старості років! Приживалку якусь взяли із дитячого будинку! – Антоніно Юріївно, це ж ваша онука! – намагалася довести протилежне Юля. – Яка вона мені внучка? Ви чим думали, коли дитину з дитячого будинку притягли?
– Ну що, Юліє Альбертівно, порадувати вас мені нічим … – жіночий лікар –
– Ага… Мамі – парфуми, сестрі – гриль, навіть племінниці тераріум! А мені – дулю з маслом? – Образилася дружина
– Ага… Мамі – парфуми, сестрі – гриль, навіть племінниці тераріум. А мені –
-Наталя, та що ти вагаєшся? Такий шанс! Я переїхала б до нього не роздумуючи.
Наталя Петрівна стояла біля прилавка з овочами з сумним поглядом: картопля була дрібна, капуста
-А де Максим? – весело запитав він. Ліля не знала, як вимовити це вголос. Вона не змогла звикнути до звучання цієї фрази. -Максима більше нема
Ліля не любила свята, бо у ці дні почувалася особливо самотньою. Ні, звичайно, батьки

You cannot copy content of this page