– Ти що наробила! – Кричала мати в слухавку. – Ти навіщо сім’ю сестри зруйнувала?
– Ти що наробила! – Кричала мати в слухавку. – Ти навіщо сім’ю сестри
– Невістка у мене не модна, зате душа у неї чиста…
– Добре, синочку, а тепер дай слухавку своїй селючці, – сказала Маргарита Генріхівна, забувши,
– Іду до іншої! – сказав чоловік, не підводячи голови. – Набридло жити з тобою, як з меблями! Галя мене розуміє…
Марина стояла біля вікна, слухаючи, як Віктор кидає у валізу сорочки. Він робив це
– Він небезпечний! Майже занапастив нашу Мію! Мені його не шкода! – Може, це непорозуміння… Не варто цього робити, – наполягав чоловік. Але жінка була непохитна. З самого ранку вона твердо вирішила позбавитися собаки, вважаючи його винним
Пес не розумів, чому його привезли так далеко від дому, та навіщо прив’язали до
— Допомагати? Він вважає, що його обов’язок — бути гостинним господарем, поговорити, розважити гостей, а все, що пов’язано з кухнею та прибиранням — це «жіночі справи»
Щосуботи, рівно о четвертій годині дня, у квартирі Антоніни та Андрія починалася одна й
-Значить, не даси грошей? – запитав Ігор, дивлячись у вічі дружини. -Не дам, – категорично заявила Юля, вперше за останні роки вирішивши нарешті заперечити чоловікові
-Значить, не даси грошей? – запитав Ігор, дивлячись у вічі дружини. -Не дам, –
– В дитячий будинок хочеш здати? А ти знаєш, як там дітям живеться? – Інші живуть, і моя виживе, – відповіла Поліна. – Хай дякую скаже, що на світ з’явилася, могло б і по-іншому бути
Людка з’явилася на світ випадково. Ніхто не планував цієї події, ніхто на неї не
Тепер у її житті були лише добрі руки, теплий дім та кохання. І жодної грубості. Мірта знала: вона вдома. І це назавжди
Настали однакові зимові дні. Горобець продовжував ласувати кормом, і Мірта не протестувала. Він був
– Матір твою ми поховали. Ти нам з продажу будинку її борги віддай! – Зажадали родичі
Автобус їхав повільно. Тоня навіть згадала про кінські сили у техніці. Але тут вони
– Та мені начхати на всіх сусідів! Я не збираюся позбавлятися дитини, і буду матір’ю вдруге! – Он як! І що ж, ти плануєш й другу дитину  на матір повісити? Та вона просто не винесе цього! І взагалі, я цього не допущу! – Кричав батько
– Ну ось, все практично готове. Зараз снідатимемо, поки Ромочка ще спить, – щебетала

You cannot copy content of this page