– І чого ти з нею пораєшся? Якщо на квартиру розраховуєш, то дарма. Вона все одно синочку недолугому її віддасть. – І як ти можеш так говорити? – похитала Мар’яна головою. – Ми про живу людину розмовляємо, а не про мішок із грошима
У Раїси Сергіївни з родичів був лише недолугий син. Жив він далеко, маму не
– Як ти можеш кидати сина? – Засуджували подруги
Ганна залишила сина з чоловіком, бо йти їй було нікуди. Зарплата – дванадцять тисяч,
– Ну що, годувальнику, скільки привіз? – Дзвінкий голос свекрухи розрізав тишу передпокою, щойно Денис переступив поріг
– Ну що, годувальнику, скільки привіз? – дзвінкий голос Тамари Петрівни розрізав тишу передпокою,
– Ми вирішили подарувати батькам дачу. Прекрасний будиночок у селі. Михайло вже туди з’їздив і все подивився. У ньому можна жити цілий рік. Це я знайшов, а запропонувала все Ліда. Розумна в мене сестра. Батьки ж давно мріяли. Ну? Чого ти мовчиш?
– Валю, ми тут порадилися з братом і сестрою щодо свята батьків. У них
– Настю, ти з глузду з’їжджаєш! Тобі треба менше працювати та більше спати! Не вигадуй
– На що ти так довго дивишся? – Максим смішно поворухнув бровами. – Забула,
– Того літа… – він усміхнувся, гірко, сумно. – Я на сіножаті був, а ти… Та я ж тебе щовечора з цієї крамниці на руках носив! Я ж тобі цю теплицю ставив, щоб у тебе свої помідори були, не магазинні! Я ж… – Я все пам’ятаю, Вань, – перервала вона. Голос її був рівний і тихий. – Ти добрий. Але я не можу більше вдавати. Я його кохаю
У них був добрий, міцний будинок. З різьбленими лиштвами, які Іван сам випилював довгими
– Сестро, я не можу в квартиру мами потрапити! – От і чудово! Квартира ж моя
– Ти навіть уявити не можеш, які люди жадібні стали! – Нарікала Діана. –
Давай не розпорошуйся на два будинки. Заміж вийшла, зараз тут твоє місце…
Тоня стояла серед знайомих і малознайомих односельців, що стали навколо купи свіжої землі. Четверо
– Чому ти любиш Ігоря більше за мене? – Що за нісенітниці, – озвалася мама. – Я вас однаково люблю. Просто він хлопчик, а чоловіки вимагають більше піклування, аніж жінки
У торговому центрі було спекотно. Ганна полінувалася спуститися в гардероб і тепер пошкодувала: пуховик
Брат покійного чоловіка без прав, а по родинному на третій день прийшов ділити майстерню
Ігор простяг руку до зв’язки ключів від майстерні. Олена стиснула їх так, що метал

You cannot copy content of this page