Життєві історії 0
– Годі мені мучитись, – казав він пів року тому дружині Тамарі. – Ми, як старі живемо! Я ще не руїна, хочу пожити для себе! – А я що, заважаю тобі жити? – дивувалася дружина. – Не заважаєш. Але й не надихаєш
Олександр сидів на дивані в орендованій квартирі та намагався зрозуміти, як він додумався в
Життєві історії 0
— Ти ж розумниця, Женечко, у тебе є свій дохід, ти не пропадеш. А ми старенькі… Де нам по орендованих кутках тинятись?
— А ось тут би шафа від нашої стінки стала, — мрійливо протягнула Маргарита
Життєві історії 0
– Глібе, а чому ти не сказав мені про ваш корпоратив? – Прошепотіла дружина. – Марино… – почав він, зітхнувши. – Ну, ти подивися на себе. Мені на людях показуватись з тобою соромно!- Я взагалі-то дітей наших виховую… – відповіла вона, ледве стримуючи сльози. – А я працюю. І що? Я ж не перетворився на бегемота
– А де чипси? Я ж просив узяти! – Просив. Але у нас немає
Життєві історії 0
— Гаразд, хлопці, рибалка зачекає, — вирішив Віктор і схопив рибальський підсак. — Треба рятувати бідолаху
Віктор керував катером по спокійній гладі Київського моря, а його пасажири — туристи з
Життєві історії 0
– Варю, зрештою, не сталося ж нічого страшного! Ну, буває таке у чоловіків – занесло, не зміг вчасно зупинитися. – Будь мудрішою. Невже ти поступишся чоловіком якійсь дівчині? Вона ж думатиме, що змогла тебе перемогти! Поборись за сім’ю! – Вмовляла свекруха
У суботу вранці Варя відвезла сина до батьків. Вона домовилася, що Денис якийсь час
Життєві історії 0
— Чоловік? — перепитала вона, відступаючи на крок, наче удар прийшовся не по Варі, а по ній. — Я… Я не знала, чесно! Він сказав, що живе сам. Що квартира його. Жодного слова про дружину! Навіть натяку! Господи… — вона машинально підтягнула край рушника на голові й опустила очі. — Якби я знала, я б ніколи…
За день до від’їзду Варвара крутилася по квартирі, як заведена. З самого ранку не
Життєві історії 0
— Ти сьогодні сказав, що одружився зі мною, бо я «зручна»! — Ну і що? — він знизав плечима. — Хіба це погано?
— Ти що, знову в цьому старому халаті? — Максим з огидою кинув погляд
Життєві історії 0
— Галя нахвалює ваш будинок, хочу подивитися, на що ви спустили стільки грошей, — з пихатою усмішкою промовила Лариса Петрівна
Чотири довгих роки Ольга й Віктор працювали над будівництвом двоповерхового заміського будинку. На ремонт
Життєві історії 0
– Тату, не йди! – Я буду гарною, слово честі! Я не плакатиму за мамою… Тільки не залишай мене…
– Тату, не треба… – маленька Алінка трималася за його куртку так міцно, ніби
Життєві історії 0
– Я не віддам тобі своєї пенсії! Я хочу сам вирішувати, куди і на що мені її витрачати, – заявив чоловік похилого віку
Віктор Васильович сидів у своєму кріслі-гойдалці, тому самому, з високою спинкою і протертим підлокітником,

You cannot copy content of this page