– Олю, ну нічого страшного, трохи потіснишся! Це ж твоя рідна сестра! – У голосі матері не було й натяку на прохання, це був наказ
– Олю, ну нічого страшного, трохи потіснишся! Це ж твоя рідна сестра! – У
Що ж ти досі живеш…
– Що ж ти досі живеш, та мене мучиш?! – Антон смикнув гнучку трубку
— Не твоя справа. Тепер ти за мене. В морозильнику м’ясо, в шухляді ручна м’ясорубка. Як прокрутиш фарш — зроби котлети на пару. В Олега гастрит, смажене йому не можна. А автоматична м’ясорубка зламалась, тож вперед! І не забудь помити посуд, Олег страшний чистюля — за брудний стіл не сяде, — Кинула вона й грюкнула дверима
Ліда прожила з чоловіком, Олегом, дванадцять років. А потім знайшла на його сорочці слід
– Нехай, може, ощасливить мене і піде до молодої! – З глузду з’їхала баба! Кому ти потрібна з трьома дітлахами?
– Мамо, а тато знову гроші брав. Лариса кинулася до шафи. Знайшла заховані серед
– Віка, розумієш, ну так вийшло … вибач. Пам’ятаєш? – Тоді, коли ми ще тільки почали зустрічатися, ми вирішили…що якщо хтось раптом зустріне іншу людину, то ми просто відпустимо один одного, ну пам’ятаєш? – Макс, – Віка плачучи дивилася на чоловіка, – нам тоді було по чотирнадцять. А тепер по тридцять, ми з тобою сім років одружені…
Максим стояв перед нею на колінах, а вона сиділа, закривши обличчя руками й плакала
– Сімейство твоєї сестри тепер харчується у нас платно
— Таня, де в тебе цукор? – Настя знову копалася в її кухонних ящиках,
– Мамо, чекай… Тобто, ти хотіла зробити це не для нас, а просто, щоб не виглядати гірше за сватів? – Звісно! А ти думала, я просто горю бажанням роздавати гроші просто так
– Я чула, що батьки Єгора відкладають вам на квартиру. Це так? – мати
– Готуйся до розлучення, доню…
Наталя прийшла додому раніше, ніж зазвичай і, знімаючи пальто в передпокої, почула, як на
– Скажіть мені чесно, ті гроші, що я вам дала для Улянки, куди вони пішли?
Я розумію, що в Інни Воломирівної пенсія маленька, тож дала їй 1500 гривень на
– Вони – моя сім’я! Я мушу їм допомагати! Крім того, я не зобов’язаний перед тобою звітувати. Це мої гроші! Я витрачаю їх на свою родину, а не на подруг чи гулянки! Пишалася б таким чоловіком
– Котлети посмаж, говорю! Чого розляглася, цариця? Час – дитячий! – Ганна, почувши голос

You cannot copy content of this page