– Ось як! Тобі, виходить, все дістанеться? А сина мого де доля? Або ти подумала, що законів я не знаю. Все, що в шлюбі нажито, ділитися має навпіл, значить, спадок ти будеш з моєю дитиною порівну ділити!
– Ти що, вирішила поминки вдома влаштувати? – Увірвалася в квартиру колишня дружина Ігоря
– Павлику, називай мене бабуся Ліда. Ходімо, покажу тобі двір, песика, город. – Ні! Мама казала, що ви зла людина
Третій рік Ліда жила сама після втрати чоловіка. Її оселя знаходилась у мальовничому селі,
– Якось не по-чоловічому ти робиш, – промовив Віктор. – Подарував дівчині собаку, а тепер забираєш її? – А вам-то що? – Огризнувся її колишній. – Нам до цього велика справа! Ми дуже не любимо тих, хто так робить…
Компанія хлопців сиділа на лавці, розглядаючи перехожих. Таких, як вони зазвичай називають “гопниками”. Пляшки
– А в тебе, зятю, совість є? Я взагалі думала, що ти мені все зробиш безплатно! Адже в тебе своя фірма. – Цікава пропозиція! – А роботу хто оплачуватиме? – посміхнувся Захар
Дзвінок від матері пролунав посеред робочого дня: – Катюша, доню, ви не могли б
– Егоїсти ви! Не боїтеся без рідні залишитися? – Роздратовано запитала сестра
– Михайле, – пролунав у слухавці голос старшого брата Григорія. – Ми з Ольгою
– Хочеш бути добрим? Будь ласка! Але власним коштом, – твердо сказала дружина
– Тамаро, я чомусь не зміг зняти гроші з накопичувального рахунку, – повідомив Тамарі
Мамо, пробач мене. Я більше не можу чекати, коли ти купиш будинок. Я хочу свою квартиру. Сподіваюся, ти зможеш мене зрозуміти і коли-небудь пробачиш
Коли Тамара повернулася додому то помітила , що двері не зачинені. Вони були прикриті,
– Хіба можна переплатити за щастя?
– Жень, а тобі не здається, що ми добряче переплатили? Вони присіли на сходинці
За всі вісім років свого життя Петько ніколи нічого не крав. Навіть коли ділив бутерброди та цукерки з товаришами, він не намагався хитрістю залишити собі найкращий шматок. Петько був чесною людиною. Але зараз була зовсім інша справа. Це виходило за межі його звичного досвіду
За всі вісім років свого життя Петько ніколи нічого не крав. Навіть коли ділив
– Ти що собі дозволяєш? – Ти пошкодуєш про це! Артеме, невже ти дозволиш своїй дружині так поводитися з батьками? – Процідив свекор
Ганна стояла біля вікна, дивлячись на сіре жовтневе небо. На кухні чувся дзвін посуду

You cannot copy content of this page