– Світлано, у моєї сестри та мами проблеми. У їхній квартирі ремонт. Причому капітальний. А Віру звільнили з роботи, і вони тепер не можуть винайняти тимчасове житло, щоб там перечекати цей час. Усі гроші вкладені у квартиру, а маминої пенсії ледь вистачить на життя. – Знову? І що ти пропонуєш? Ми не можемо їм допомагати весь час!
– Світлано, треба поговорити. Мені дзвонила моя мама… – Денис присів поряд із дружиною,
– Ти віддала мій будинок чужому мужику? – голос Катерини надломився, пішов угору, став свистячим. – Ти мене викинула, як собаку! Я все життя орала на тебе – а ти ось так?
– Ти віддала мій будинок чужому мужику? – голос Катерини надломився, пішов угору, став
– Що ще за Юрко? – Я думала, може, ти знаєш, про що йдеться. Незабаром уся сім’я вирішувала цю загадку. Було незрозуміло, звідки взявся якийсь Юрко і, головне, хто він такий. І чому бабуся Зоя каже, що це його дитина?
Бабусі Зої не стало за два дні до дня народження. Зовсім трохи не дожила
– Самотність? Це те, що я відчуваю останні вісім років
– Самотність? Це те, що я відчуваю останні вісім років, – тихо відповіла Катя.
– Та годі тобі бурчати і гроші рахувати, – казала їй сестра. – Подивися на інших чоловіків, після п’ятдесяти животики відростили, ходять у спортивних костюмах чи під магазинами труться. Віктор завжди одягнений акуратно, за собою стежить, з роботи приходить вчасно, а що вихідні в гаражі проводить, то ж тобі спокійніше має бути
– Ти не розумієш, ми ж купили гараж у стані, що потребує ремонту, тому
Ціна красивого життя…
– Бабусю, ну ти чого? Він навіть у кафе не може замовити нічого, крім
– Але чому зараз? – здійнявся чоловік. – Чому ти мовчала всі ці роки, якщо знала? Ти ж посміхалася, ти приймала подарунки, ми їздили у відпустку! Я думав, що ми щасливі! – Я просто чекала…
– Що це, Катю? – Артем крутив у руках щільний білий конверт, не наважуючись
– Чесно кажучи, синку, ти мене розчарував. Я думала, ти вибереш собі за дружину більш заможну дівчину, принаймні, з власним житлом. А ти вирішив повторити долю батьків. Врахуй, у нас для вас місця немає, тож розраховуй тепер на власні сили
Леся з чоловіком вирішили купити будинок за містом. У дитинстві та юності Леся жила
– Сказали ж сидіти в кімнаті, куди вилізла?! – прошипіла мама Антона. – Та я це… – бабуся позадкувала назад у комору і зачинила двері
– Сказали ж сидіти в кімнаті, куди вилізла?! – прошипіла мама Антона. – Та
– Мамо, відпусти його. Ти ж молода ще, гарна. Живи та й радій. А йому ще цей тягар на плечах тягти років двадцять. Дівчина–підліток і дитя однорічне. Втомиться він. – Ну, дитя – це щастя, а не тягар. А дружина так, у доньки годиться. Невже таке неземне кохання?
Кафе «Фіалка» вважалося розкішним закладом для цього містечка. До нього й прямувала Наталя, з

You cannot copy content of this page