– Щ-о-о-о?! – Заволав онук так, що навіть сусідський собака на вулиці загавкав. – Він подарував квартири цим сільським дівкам?! – Та він зовсім збожеволів! – прогарчав він, і з силою жбурнув зім’ятий аркуш у стіну
Сергій Валерійович сидів на ґанку свого старого сільського будинку, як завжди в цей час.
– Човен, намет, всі твої снасті, та інше похідне приладдя, а ще твою печатку – я все здала в ломбард! Більше у цій квартирі немає жодної твоєї речі! Даремно ти поїхав без нічого, треба було відразу все забирати! – Задоволено оголосила вона колишньому
– Насте, ти не бачила мої штани? А де кофта? – Олексій уже пів
– Міські приїхали, викинули з машини, та по газам! Так от він тут і сумує – сказав дід, розповідаючи про рудого пса
Антон виліз із дідівської “Ниви”, потягнувся, та із задоволенням вдихнув свіже, прохолодне осіннє повітря.
– Ну от, бабусю, ми приїхали, — вигукнув Віталій, старший із братів. – Ага, з вітерцем тебе прокатали. Дивись, які хороми тебе чекали, а ти все кукувала в цих міських джунглях, — підтакнув його брат, витягаючи з машини речі старенької
Ясним весняним ранком по заміській, свіжоасфальтованій трасі мчав розкішний автомобіль. На передньому сидінні сиділи
Антоніна була щаслива. Як же вона раділа, що не забрала той пакет з грошима. Тепер у неї була і дача, і найкраща на світі невістка.
Антоніна прибирала у дворах свого району. Грошей платили небагато, але хоч щось. Їй із
– Немає нічого вічного, Таю. А чоловікам властиво відпочивати від своїх дружин
Поспішала додому, затримавшись із подружками у кафе і зовсім забула про час. Сьогодні мій
– Смішно та  прикро просто, комусь квартиру, а мені цей старий будиночок! Зрозуміло, що він нікому не потрібен! – Обурювався онук
– І що мені з ним робити? Він же малий, старий, його навіть не
Життя – воно таке! Ніколи не знаєш, які сюрпризи воно тобі піднесе…
Максим не міг не помітити, що його кохана та єдина донька Оля закохалася. Він
– Та яку собаку, любий, – тихо сказала бабуся, і посміхнулася. – Мені б себе прогодувати… До пенсії тиждень, міркую, як протягнути
Кирило звично нарізав м’ясо, зосереджено працюючи важким ножем. Лезо легко ковзало по волокнах, спритно
– Рідні люди голодують, а ти купуєш квартири! – Обурювалася мати
– Донькам дістанеться по двокімнатній квартирі, а Віктору – наша трикімнатна. Він же за

You cannot copy content of this page