– Слухай, Валентино, якщо тобі нудно жити, і Оля моя так сильно подобається, можеш її запросити до себе, а мене моє самотнє життя повністю влаштовує. Звикла бути одна, розумієш? – Ех, не жалієш ти нікого, Раїсо
– Така гарна дівчинка твоя племінниця, – зітхнула сусідка Валя. – Скромна, ввічлива. Взяла
– Ні, Дімо, пізно! Або ми живемо окремо, або не живемо разом взагалі, – Катя зітхнула. – Мені набридло чекати, коли твоя мати зволить віддати нам твою квартиру. – Коли твоя сестра порозумнішає і припинить ритися в моїй сумці. За стосунки треба боротися, але не буквально! Я тобі ще не дружина, а вже втомилася боротися поодинці!
– Ні! Поки ми живемо в цій божевільні з твоєю матусею і Лізою, не
– Поверни гроші! – ще раз повторила дівчина. – Чи ти хочеш слухати, як твоя мати паплюжить нас і нашу їжу?
Любов Валентинівна цілий рік напрошувалась у гості до сина, але так як квартира належала
– Я завжди говорю правду! А ви просто лицеміри! Думаєте одне, а кажете інше? – Репетувала сестра
До дня народження Максима – чоловіка Тамари – було ще два тижні, але вона
– Значить так, любі мої! – почала з порога вона. – Поки я буду тут, то навчу вас, як правильно харчуватися, а то дивлюся погладшали зовсім… Я привезла топінамбур, готуватиму з нього. Ще шпинат і ревінь. Так-так, зятьку! Про пінне можеш забути!
– Олеже, до нас приїжджає мама, у неї відпустка, чого їй самій сидіти вдома?!
– Мамо, ти зараз віддаси мені гроші чи пізніше? – несподівано поцікавилася дочка. – Ах так! Ледь не забула! – жінка полізла в сумочку і витягла гаманець. Вона довго в ньому копалася і нарешті простягла Марії купюру номіналом п’ятсот гривень. – П’ятсот? Мамо, ти ж на чотири тисячі набрала, – з докором промовила дочка
– Ти скоро? – буркнув чоловік, закликаючи Марію прискоритися. – Я вже машину двічі
Свекри допомогли з квартирою, але тепер наш будинок – прохідний двір для всієї рідні
Олеся стояла у новій трикімнатній квартирі й не могла повірити – вони нарешті вдома.
– Навіщо одружуватися такому гарному й успішному хлопцю, як я? – думав він. – Коли ж ми дочекаємося онуків? – думали батьки
Андрій відвіз свою подругу додому і повернувся у свою квартиру. Він приготував яєчню з
– Валентино Петрівно, а якщо вам взяти однокімнатну квартиру в спальному районі? Чи студію? А різницю у ціні дати нам на перший внесок? Валентина відставила кухоль, та уважно подивилася на невістку. – Тобто ти пропонуєш мені погіршити свої житлові умови, щоб допомогти вам? – Не погіршити! Просто оптимізувати. Навіщо вам дві кімнати?
Валентина Петрівна поставила кухоль чаю перед невісткою і сіла навпроти. Вже кілька місяців вони
Хлопці сміялися з кульгавої собаки. А вона здивувала їх своїм вчинком…
Звали її просто – Лайка. Хоча до породи лайок вона стосунку не мала. Дворняжка

You cannot copy content of this page