– Словом, вибір за тобою, подруго. Чи ти щаслива просто тому, що живеш. Сама вершиш свій настрій. Або вибудовуєш своє життя довкола когось іншого. Плачеш, чи смієшся по команді. Обирай. – Особисто я свій вибір давно зробила, та абсолютно щаслива
У Ірини робочий день добігав кінця, як раптом її телефон завібрував, бо був на
– Що? – Це якийсь розіграш? Бабуся мені обіцяла будинок! Вона не могла так вчинити! – Голос Лідії здригнувся
– Михайле, давай уже. Що там бабуся вирішила? – Не витримала Лідія, схрестивши руки
– Ні, цього ніколи не буде! Ця квартира куплена моїми батьками, і оформляти, навіть десяту її частку, я ні на кого не збираюся! – різко відповіла невістка
– Ти знаєш, Вітю, що Оленці нашій, майбутній чоловік запропонував переїхати у його квартиру?
– А що ви робите у нашій квартирі? – Господарі, які повернулися з відпустки, мало не зомліли від побаченого
Тетяна та Олексій щойно зійшли з потягу, та з нетерпінням поверталися на таксі додому.
– А з якого переляку це раптом став «НАШ» будинок? І хто тобі давав право тут взагалі розпоряджатися, наче ти тут господар? – суворо запитала дружина
– Слухай, Віть, якщо тобі щось не подобається, то я тебе за собою не
– І де ж тепер твої діти? Маячня якась… Я ж був у вас у селі… Батьки твої нічого не сказали. Теж приховали, виходить? – Розгубився від почутого чоловік
– Ти жартуєш? – здивувався Микита, – як таке може бути? Тобі ж лише
– Ти розумієш, що тобі доведеться заплатити за мою обручку? – Заплатити? – здивовано перепитав брат. – Та годі тобі! Це діти, вони просто грали. Не варто через це здіймати шум
Двадцятивосьмирічна Злата була другою дитиною в сім’ї, й жила в просторій квартирі в центрі
– Ти коли упала, головою вдарилася, чи що? – посміхнувся чоловік. – Ти бачила себе в дзеркало? Ось моя Наташка – інша справа. Красива, розумна, струнка, підтягнута… А ти? Та ну тебе
– Валя! Валентино! Що з тобою? – з кожною секундою голос Бориса ставав все
– Через годину приїде твоя сестра з чоловіком та з дітьми! Так що, збирайте свої манатки, та їдьте! – А я вам, так і бути, викличу таксі, – незворушно промовила свекруха
– Через годину приїде твоя сестра з чоловіком та з дітьми, так що збирайте
– Слухай мене сюди уважно, багатодітний тато! Збирай свої манатки, і вали звідси, щоб я тебе більше ніколи не бачила! Ти що, такий безстрашний, чи божевільний
– Я Іллі одразу сказала, що мені ця ідея не подобається, – говорила Антоніна

You cannot copy content of this page