– У тебе немає сина! Ти відмовився від нього двадцять років тому, – відрізала Рита. – Я б могла не приходити, не розповідати. Ти знаєш, ось ти зараз сказав, а я все зрозуміла. – Не сумління тебе замучило, а те, що життя твоє не склалося. І мені захотілося, щоб ти знав, що ти мав шанс
– Ну, ну, Рито, не плач. Інакше зараз не можна. Тобі треба вчитися. Мені
– Для нас старався? Ти рік сидів на моїй шиї, вкрав усі мої заощадження, набрав кредитів на мене…
– Кирило! – Покликала Ірина чоловіка, включаючи світло, але світло не ввімкнулося, значить, знову
– Якого дідька ти сунулася до моїх дітей! – Чоловік увірвався в офіс, де працювала Алла, і з порога почав на неї кричати, не звертаючи уваги на очманілі погляди співробітників. – Тобі було ясно сказано – треба зачекати! А ти? Ти що влаштувала
– Коли я вже познайомлюсь із твоїми дітьми? – Вибагливо поцікавилася Алла у чоловіка.
– Що, відшила тебе найкраща подруга?
Таня лежала в лікарні з дитиною вже другий тиждень. Лежала у двомісній палаті. Поруч
– Ніно, ну май ти повагу до себе, ти все-таки жінка. Я не хочу з тобою жити, розумієш? Навіщо ти принижуєшся? Ти мені не потрібна. Ти що перша від кого йде чоловік?
– Олег, я прошу тебе … Олег. Я не зможу одна, розумієш. – Ніно,
– Все! Розмова закінчена! – Хочеш стати матір’ю-одиачкою? Будь ласка, відмовляти не буду. Але й допомагатиме теж! Подивлюся, як ти будеш крутитися! – Роздратовано промовила мати
– Я все сказала! – Раїса демонстративно дивилась у телевізор, ігноруючи сльози доньки. –
– Я так провчила родичок, що вони навіки забудуть дорогу до нашої оселі! – Задоволено реготала невістка
– Я ненавиджу вересень! Ненавиджу осінь! – скаржилася Аліна мамі. – Знову свекруха вчепиться
– Мені гроші потрібні. А працювати, тату, я не збираюся. Це не для мене! – Просто зараз такі часи, що треба крутитись! – Ось ти й закрутилась. – Тільки не туди! – Важко зітхнув батько
– Тату, я вирішила, що телевізор я заберу, – заявила Поліна, сідаючи за кухонний
Дівчинку підкинули у ті пів години, доки Люба корову доїла. Виходила з дому – нікого не було, а повернулася – на ґанку коробка з немовлям
Дівчинку підкинули у ті пів години, доки Люба корову доїла. Виходила з дому –
– Добре, ми повернемо вам гроші! Але тільки знайте, що після цього, наше спілкування припиниться, бо друзі так не поводяться
Ми з Віктором прожили разом понад десять років. Наш шлюб був побудований на взаєморозумінні

You cannot copy content of this page