– Ти отримала премію на Новий рік? Я якраз планував купити своїй мамі в подарунок новий телефон, – порадував кохану безробітний Максим.
– У наступні вихідні до нас на вечерю прийде моя мама, – несподівано заявив
– Я твій чоловік, на хвилинку! І я вимагаю поваги! – А ти її заслужив? У тебе дружина працює, сім’ю утримує! А ти, мало того, що сам роботу знайти не зміг, та влаштувавшись до мене, –  взагалі ніяк працювати не хочеш! Ти на моїй шиї сидиш
– Я твій чоловік, на хвилинку! І я вимагаю поваги! – А ти її
– Я не суперничаю! Мені нема чого це робити! Я й так знаю, що готую смачніше за тебе! Просто я хочу, щоб син не забув, як готує мама, – свекруха з образою задерла носа
– Синку, може, ви до мене все-таки? – з надією вкотре перепитала Лариса Павлівна.
– А няньчитися з дитиною – це ж справжні дрібниці! – Чого це, цікаво, у тебе ноги відвалюються, якщо ти весь день удома? – щиро дивувався чоловік
– Ти де? – кричав у слухавку чоловік. – Я не знаю, що робити!
– Ти ж не думала, що такий чоловік, як я, буде неодруженим? Мала розуміти, що це тільки для задоволення, для пригоди, так би мовити. Загалом мені з тобою було добре, сподіваюся, і тобі теж. До речі, те, що в тебе до мене нікого не було, було навіть кумедно
– Марино, я більше не зможу з тобою зустрічатися. Ти дівчина класна, симпатична, знайдеш
– Я тобі не прислуга! Тепер сам себе обслуговуй! – Дружина дала гідну відсіч нахабнобу чоловіку
– Галино, накривай на стіл! – гаркнув чоловік, ледве встигнувши переступити поріг квартири. –
– Може, розкажеш мамі про трикімнатну квартиру на Січових стрільців? Ірина Миколаївна різко обернулася до дочки: – Яку ще квартиру, Свєта? – Це не те, що ти думаєш, мамо
– Все, що я заробила до шлюбу, не стосується вашого сина, Ірино Миколаївно! –
– Маріє Сергіївно, це духи моєї мами, вони дорогі. Вона бризкалася ними лише в особливих випадках. Я зберігав їх весь цей час. Можна я вам їх подарую на Новий Рік?
Марія Сергіївна була молодим викладачем, дуже молодим. Вона лише рік відпрацювала у школі після
Із будь-якої ситуації є вихід! Головне – голову вмикати
– Мамо, що знову за драматична вистава? – Ірина кинула сумку на стілець, свердлячи
– Ну ось ви й утримуйте тепер свого синочка, а я йому навіть не дружина більше! – Все, тема закрита
– Що тобі знову треба? – гаркнула в слухавку Ольга, коли їй в котрий

You cannot copy content of this page