— Тітонько Олено, а можна я у вас побуду? Я тихесенько посиджу, нікому заважати
– Сашко, це що таке? Звідки стільки мотлоху? Я відчинила двері сараю і завмерла.
Марина стояла перед дзеркалом із келихом улюбленого ігристого і з сумом дивилася на себе.
– Жодних надмірностей, все найпростіше і найдешевше, – безапеляційно заявила Ганна співробітнику ритуальної служби.
– Голос тихіше, а емоцій менше, – спокійно сказала Оксана. – Не в себе
— Ой, Ольга Ігорівно! Невже мої очі мені не брешуть? — Галі захотілося надіти
– Схоже, у нас із Льошею очікується поповнення сімейства, – похмуро промовила Валя. –
На околиці невеликого села, майже поряд з дрімучим лісом, стояв старий дерев’яний будинок, що
Коли Остап їхав того дня до пологового будинку, його сердце билося від хвилювання. Він
– Катю, мене з дому виганяють, – сказала Ірина подрузі. Дівчата сиділи у літньому