Як бабуся в санаторій їздила…
Наближався ювілей Віри Іллівни. Дочка та онука не могли ніяк придумати подарунок для ювілярки.
– Мамо, що означає «не прийду»? Я ж попередила тебе заздалегідь! – Ти так. Але не ти господиня свята. Це свято онуки. Якщо вона мене не запросила, значить, не чекає. Сваху запросила, вона мені похвалилася. А мене – ні
– Ну що, Світлана вже подарунок купила? Чи ти не знаєш? – отрути в
– Мамо, я даю тобі, а не твоїм улюбленим онукам. Вони мають батьків, нехай вони й купують. А то Сергій не хоче працювати, валяється на дивані та вдає, що шукає роботу
Коли з’явилася Катя, у сім’ї вже була шестирічна донька Марина. Батьки душі дуже любили
Готуєш, стараєшся, а вони… Я все для них роблю, а у відповідь ніякої подяки. Чоловік молодиться, дивиться на бік. Товста я для нього. Дочка дивиться на мене як на обслуговуючий персонал. Якщо я на пенсії, то можна помикати мною?
Ганна смажила котлети, коли у двері подзвонили. Вона вийшла із кухні, щоб відкрити. –
– Нас багато… а мати одна. Берегти її треба. Якщо і з нею що – все, кінець. Нас по дитбудинках розкидають. Нас же не залишать разом – маленькі ще…
Барон, виляючи хвостом, голубився до ніг, але Єгор, витерши спітнілу шию тильною стороною долоні,
Медовий місяць на картоплі…
– Що?!! – Віка не вірила власним вухам, – ти при своєму розумі? Свій
– Сама впорайся, – сказала мати, але незабаром пошкодувала про свої слова
Сутінки м’яко огортали київські вулиці, а в маленькій квартирі на п’ятому поверсі старої хрущовки
– Я на твого батька зла не тримаю. Якби моя дочка мені сказала щось подібне, я теж вирішив би сам розібратися з її кривдником! – Заявив наречений
– А чого це ви весілля перенесли? – Не приховуючи цікавості, спитала сусідка в
Доленосний подарунок…
– Я думала ти зрадієш, – Олена з образою дивилася на чоловіка, – хіба
Робіть те, що вас тішить! Будьте з тими, з ким вам тепло…
– Мамо, а ти де? – У мене все гаразд, якщо ти про це.

You cannot copy content of this page