– Ніночко, а давай ти мені просто скажеш, що ти хочеш, і я все зроблю. Домовились? – Все-все?! Чесно?! – Чесно. Говори!
Олег ремонтував пилосос, коли у кімнату зайшла його дружина Ніна. Вона мовчки зиркнула на
– Я не хочу хлопчика! – А я, на твою думку, хочу? Дуже треба витрачати життя на цих негідників!
Ліза перебирала книжки у шафі. Чоловік із матір’ю поїхали зранку на ринок, а її
Невдала “інвестиція”…
Ілля повернувся з роботи раніше за звичайне – зірвалася угода, і він вирішив не
– Так забирай матір до себе, я на її будиночок у селі претендувати не стану. – У нас ще одна сестра є. Може, їй зателефонувати? – Маю сумнів, що мати їй потрібна. – Але спробувати можна. У тебе є номер телефону?
Тамара Сергіївна сиділа на балконі і з висоти другого поверху спостерігала, як сильний вітер
– Хочу на Мальдіви! Готель вже підібрала. Увечері скину на пошту. Вирішуй питання з відпусткою для нас обох. А сьогодні я у нічний клуб
Ситуація, знайома всім. Сім’я, дружина, діти. Все добре і гладко. І раптом – у
– Хочеш дарувати матері подарунки – сама заробляй на них! – Гаркнув “здобувач”
– Оль, я не зрозумів, у нас карту зламали, чи що? Шістдесят тисяч кудись
– О, Юля, приїхала! – Чоловік широко посміхнувся. – А ми тут… сюрприз підготували. – Який до біса сюрприз?! – Я була в сказі. – Артеме, ти у своєму розумі? Що за нахабство на моїй ділянці?
Я їхала додому з двотижневого навчання у піднесеному настрої. У багажнику лежали нові садові
– Мамо, скільки можна, слово честі? Ми з Жанною тобі комп’ютер купили? Купили! – Інтернет найшвидший під’єднали? Під’єднали! – Я з тобою особисто три вечори сидів і показував, куди тикати, як пошту відкривати, як вводити паролі. Все ж записано в зошиті! – Є зошит, є гугл! Ти розумна жінка, впораєшся
– Мамо, скільки можна, слово честі? Ми з Жанною тобі комп’ютер купили? Купили! –
– Ну і теща у мене класна! Дякую, люба мамо! Я навіть забув наше перше знайомство
Світлана Петрівна виховувала доньку з п’яти років одна, виховувала у суворості. Катя прислухалася до
– І ти туди, мамо. Від Андрія який місяць це вже чую, а толку? З ранку до ночі на роботі, приходить навіть із дітьми не допоможе. Втомлюється він, бачите, на новій роботі. А я не втомлююся? Треба було думати, куди вплутувався. Все обіцяє, що тимчасово він тут, а мені, знаєш, вже здається, що його все влаштовує. І іншої роботи він просто не шукає
– Аню, добре подумала? Адже це на все життя, – Ольга Миколаївна, зітхнувши, поглянула

You cannot copy content of this page