Життєві історії 0
— Заходь, безпритульник. Разом житимемо
Коли Максим купив квартиру на другому поверсі невеликої хрущовки, він був дуже щасливий. Маленька
Життєві історії 0
Сьогодні мене забирають від батьків. Напевно, до дитячого будинку. Мені 11 років, мене звуть Вася. Собачка Білка і кошеня Стрілка – мої найкращі друзі. Будь ласка, прихистіть їх. Вони добрі та майже нічого не їдять
Сльози котилися по щоках Антоніни Степанівни, коли вона майже бігцем поспішала до старого парку.
Життєві історії 0
– Василю, привіт. Як там у вас погода? – Так, як завжди, дощ збирається. – А за прогнозом сонце. – Ти ще й прогноз дивилася? – Ну так. Засмага хороша напевно буде. – Яка засмага? – Звичайна засмага. Ти ж лежиш біля моря з мамою. Мені тут фото надіслали. Знайомі випадково вас помітили. Чому мене не взяв?
Валя вирішила зробити генеральне прибирання у квартирі. У неї видався зайвий вихідний, і вона
Життєві історії 0
– Тобі здалося, що ми живемо добре, і ти вирішила нагидити? Тебе, як людину, в будинку приймали, напували, годували, гроші в борг давали! – А ти вирішила зруйнувати наше життя? Свого немає, хай і в подруги не буде? Загалом, ще раз з’явишся – зі сходів спущу!
Інна поверталася від своєї університетської подруги Катерини. Від її будинку, розташованого в новому житловому
Життєві історії 0
-Ліда. Навіть не знаю, з чого почати… Я подав на розлучення. Донька виросла, я чекав цієї хвилини. Може ти не помічала, але я став іншим. Заради доньки я не помічав твоїх причіпок, вів господарство, коли ти затримувалася на роботі. У нас давно немає спільних інтересів, кохання теж зникло. Живемо, як два сусіди…
Ліда і Сергій прожили разом 25 років. І раптом-розлучення. Що трапилося? Як люди, які
Життєві історії 0
– Та ти взагалі сама винна! Ти що думала, що я в монастир піду? Я чоловік! Я не можу чекати цілий рік, поки тобі схочеться, – обурився він. – Зараз у тебе пузо, а що далі? Потім діти будуть, із ними теж не до цього. А потім – вічний головний біль? Якої взагалі реакції ти чекала від мене?
– Ой, господи! Ну, подумаєш, сходив ліворуч! Усі мужики такі. Годі нити! Іди мирись!
Життєві історії 0
– А що, якщо ми їй разом хоча б у саду порядок наведемо? Всі разом, хоч трохи? Га? – А що, й справді, вже їй буде цікавіше у віконце дивитися, не на траву й кропиву, а на квіточки. Я тільки «за»
Весняний вечір зі згасаючим за лісом сонцем зібрав сусідок у селі, як завжди на
Життєві історії 0
Святе місце порожнім не буває…
Марія сиділа в кабінеті жіночого лікаря і дивилася, як вона щось писала у її
Життєві історії 0
– Вони не мають грошей. – А по них і не скажеш! – Тобі звідки знати? – Спостереження. Квартира чотирикімнатна на двох. Машина дорога. Чому ми не можемо жити з ними? Чому вони не хочуть розміняти? І на дні народження твоєї мами стіл був не з дешевих продуктів. Та й одягнені вони добре
– Ну що, Таню, тепер ти у нас міська будеш. Даремно я бабусин будинок
Життєві історії 0
– Я знаю, що ти більше не любиш тата, хоч він дуже гарний… Але дуже прошу: мила, гарна, добра мама Юля! Не забирай від нас сестричку! Не забирай Марійку…
Іван одружився вдруге, коли його доньці від першого шлюбу було вже вісім років. Перша

You cannot copy content of this page