– Дружину треба регулярно міняти, як стару гуму! – Давав пораду друг
– Далася тобі ця Софа. Та й навіщо тобі така дружина? Розпливлася, тепер ходить,
– Та гаразд тобі, мамо! Знову це твоє: «я стільки тобі зробила, а ти». Знаєш, у кожного свої проблеми! Ти ж не маленька, сама можеш розрулити. – Його погляд зупинився на стосі брудних тарілок у раковині. – До речі, ти чим цілий день займалася? Квартира не прибрана, посуд брудний. Могла б і напружитися, не переломилася б
– Андрію, ти не знаходиш, що зайшов надто далеко? – голос Ірини був рівним,
Кажуть, що плювок в обличчя – це остання зброя слабкої людини. Я зрозуміла це не відразу, але коли зрозуміла – розсміялася так щиро, як не сміялася вже багато років
Кажуть, що плювок в обличчя – це остання зброя слабкої людини. Я зрозуміла це
– Послухай, синку, – промовила мати. – Я дізналася щось важливе про твою дружину! Здається, у неї хтось є… та не один
Поліна Євгенівна сиділа за кухонним столом, розсіяно перегортаючи сторінки журналу. Останні кілька днів у
– Синку, вибач, але це ж не твій син! – Різко заявила мати, дивлячись синові в очі. – Придивись уважніше
У родині Романових видатна подія – зустрічають Ганну з лікарні, з первістком – маленьким
– Вибач ти її, ви ж рідні сестри! – Ти серйозно, мамо? – Спокійно, без видимих ​​емоцій запитала Віра, – рідні? Цікаво, чи вона пам’ятала про це, коли руйнувала моє життя
– Вірочка, так не можна, – у голосі матері чулося співчуття і тривога, –
Чоловік був збентежений, дізнавшись навіщо дружина ховала заначку
Стос старих квитанцій вислизнув з шафи, коли Олег діставав парадний піджак. Він би не
– Словом, вибір за тобою, подруго. Чи ти щаслива просто тому, що живеш. Сама вершиш свій настрій. Або вибудовуєш своє життя довкола когось іншого. Плачеш, чи смієшся по команді. Обирай. – Особисто я свій вибір давно зробила, та абсолютно щаслива
У Ірини робочий день добігав кінця, як раптом її телефон завібрував, бо був на
– Що? – Це якийсь розіграш? Бабуся мені обіцяла будинок! Вона не могла так вчинити! – Голос Лідії здригнувся
– Михайле, давай уже. Що там бабуся вирішила? – Не витримала Лідія, схрестивши руки
– Ні, цього ніколи не буде! Ця квартира куплена моїми батьками, і оформляти, навіть десяту її частку, я ні на кого не збираюся! – різко відповіла невістка
– Ти знаєш, Вітю, що Оленці нашій, майбутній чоловік запропонував переїхати у його квартиру?

You cannot copy content of this page