Розпатлана молода жінка бігла вулицею міста, не бачачи нічого перед собою. Бувши в положенні,
– Дівчино, стривайте! – Мій голос луною рознісся порожнім під’їздом, але вона вже зникла
– Що твоя Марина, оговталася вже? І як пережила тільки таке… Та видно Господь
– Я свою квартиру мамі подарував, – між іншим, сказав Едік. – У якому
– Аліночка, а звідки у тебе така гарна прикраса? – Запитав Вітя у племінниці.
– Відчуття, що ми з тобою якісь карателі, – поскаржилася Олександра чоловікові. – Нехай,
– Шкода, що ти не можеш до мене приїхати, – зітхнув онук і якось
– Мамо, ти що, зовсім на старості років розумом рушила?! Потягнувши матір із кухні
-Льоша, я не розумію тебе. Ти з глузду з’їхав? Що означає – йду? -То
– Скільки їй? Сорок? – у слухавці почувся хрипкий смішок. – Не думала, що