– Льоша, це чиї туфлі? – Люда стояла в коридорі, тримаючи в руках червоні туфлі на тонких шпильках. Голос її здригнувся, але вона намагалася тримати себе в руках
– Льоша, це чиї туфлі? – Люда стояла в коридорі, тримаючи в руках червоні
– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини! – голосно заявив Павло, дивлячись у вічі своїй дружині Ользі. – А тепер ще й квартиру купила! Ніколи цього тобі не пробачу
– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини!
– Виходить, мені треба чекати, поки ви підете на той світ? – Тільки квартира мені потрібна зараз, а не колись у майбутньому! Андрій же не чекав
– Ти що, правда вважаєш, що я повинна ось так просто чекати, коли ви
Мати поставила синові умову, щоб він одружився цього року! Але на дівчині, яку вона схвалить, іншу – на поріг не пустить! І син вдався до хитрощив
– Синку, прошу тебе, вибирай собі наречену з натуральною красою. А то знаю я,
– За свій багатий життєвий досвід я вдосталь надивився на дуже впевнених чоловіків, у яких роги щосезону оновлювалися. Бути одним із них я не хочу! – Я дуже хотів би довіряти тобі, як раніше, але після тих знімків, які ти ховала від мене… Сама розумієш, обпікшись на молоці…
– Ти порпався в моїх речах?! – голос Дарії звучав схвильовано й ображено. Чоловік,
– Діти, не треба! – Тихий голос матері прорізав розжарене повітря. – Ваш батько любив вас обох. По-різному, але однаково сильно. Але вони вже не чули. Старі образи, що збиралися роками, прорвалися, як весняні води
Скрип підлоги змусив її обернутися. У дверях стояла Ольга – сувора, підтягнута, у діловому
– Будинок будували ми всі разом, але жити будете за моїми правилами! – Заявила свекруха, не здогадуючись, що невістка теж може здивувати
Настя стояла посеред недобудованого другого поверху, роздивляючись голі стіни й мріяла, як тут буде
Будеш у старості нас забезпечувати…
– Компот будеш? Із сухофруктів. Як його? Узвар. Не заглядала до нас довго, орала
– Що? У тебе інше життя? Та не сміши ти мою сивину! Ти себе в дзеркалі давно бачила? Ліля, ти й у молодості красою не блищала, і це я ще м’яко висловився! – Роспинався колишній, прийшовши проситися назад
– Дурниці не кажи! Як це – ти мене не пустиш назад? Мене! –
– Ти примушуєш мого сина мити тарілки? – Свекруха схопилася за голову, але відповідь невістки її доконала
Дорога була довгою. Олена дивилася у вікно, спостерігаючи, як за склом мелькають поля, та

You cannot copy content of this page