– Нам може безкоштовно дістатись простора трикімнатна у центрі міста!
– Як мені все це набридло! – Паша кинув на стіл теку з документами.
– Ну, якщо я тут живу, значить, це і мій дім, доведеться вам упокоритися! І взагалі, вистачить бурчати! – Відрізала у відповідь невістка
– Дуже мило, – Ольга Геннадіївна поглядала на Поліну, молоду дружину сина Микити, –
Бабуся довго не погоджувалась віддавати квіти доньці. Квіти, яких довкола мільйон, але ці … Ці найкращі! Ці – онук подарував
Сергій уже досить довго ходив по квітковому магазину. Бордові троянди, жовті тюльпани, білі лілії,
– Аня, а ти взагалі де? — питала свекруха. — Негайно повертайся, Левчика час годувати! Він дзвонив, сказав, що ти слухавку не береш. Що відбувається? Ти чому покинула одного мого сина? Що значить поїхала? Куди? А тобі хтось дозволив? Бігом додому, не смій мого сина надовго залишати одного!
– Аня, а ти взагалі де? — питала свекруха. — Негайно повертайся, Левчика час
– Мамо, ну не можна ж так поводитися! Ти вже не молода, щоб по горах скакати та цілодобово в автобусі трястись. Навіщо тобі ці подорожі? Чого тобі в житті не вистачає? – Сиділа б удома, як усі пристойні бабусі, онукам пиріжки куховарила. Вже соромно людям у вічі дивитися! Ти ніколи не можеш з онуками посидіти, коли нам треба! – Обурювалася дочка
– Мамо, візьмеш дітей на вихідні? Ми з Вадиком на озеро хотіли вдвох з’їздити,
– Невдячна ти! Я ж вам тільки добра бажаю! Зять із роботи приходить стомлений, а вдома в нього чистота, порядок, стіл накритий! Та в жодного мужика такої тещі немає! – Ображалася мати
– Сергію, ти голодний? Я тут свининку приготувала! Сідай швидше! – теща, як завжди,
– У Ірки вже є один шлюб за плечима, та десятирічна дочка! Така невістка мені не потрібна! Поговори із сином! – Сердито промовила Антоніна Василівна до чоловіка
– Може ти поговориш із сином? – Літня жінка запитливо дивилася на чоловіка. –
– Кларо, я давно зраджую тебе! – Тільки не кажи, що ти не знала цього! Я думав, ти набагато розумніша, тільки удаєш, що нічого не знаєш! – Вибухнув Леонід.
Час в цей день тягнувся дуже, дуже довго. Я не могла навіть уявити, навіщо
– І взагалі, знаєш, я так подумав, треба б тобі свою зарплату мені віддавати!
– А твоя Лєнка що, не скидатиметься на подарунок батькам? – запитала Марина свого
– Ти мене, мамо, на світ божий привела, ти маєш і забезпечити! Так що, переписуй квартиру на мене, і крапка! – Зажадалда дочка
– Петька сказав, що одружиться з Юлькою, якщо ти мене житлом не забезпечиш! –

You cannot copy content of this page