Життєві історії 0
– Хіба міг Гриша так вчинити зі своєю дружиною? Міські хлопці так не поводяться, виховані інакше! – Це сільський Ванька ганяв її, а програміст Григорій із серйозними очима, та такими правильними промовами… Ні, не правда, не може бути
– Не треба йому приходити сюди! Навіщо він тобі? Ти заміжня жінка, у тебе
Життєві історії 0
– Якщо ти обираєш між мною, та своєю дочкою – то вибирай її! Ми з тобою розлучаємося, Артуре! Весілля скасовується! – Заявила наречена
Ларисі не щастило в особистому житті. Жінці було вже тридцять п’ять років, а знайти
Життєві історії 0
– На своїй дачі ви можете робити будь-що! На моїй дачі – буду розпоряджатися я! – Заявила вона свекрусі
– Сергію, ну куди ти ці помідори садиш? Тут же тінь від яблуні! Пересади
Життєві історії 0
Настя все думала про те, що ті «чудасії» свекрухи, про які говорив Артем, можуть бути дуже не маленькими. І, напевно, треба «робити ноги» поки ще не пізно
– Артем, я не зрозуміла, вона що, пожартувала? – Ні. – Слухай, як так
Життєві історії 0
– Значить, все сестрі дістанеться? – А чого ти хотіла, Ірочко? – бабуся Регіна поправила окуляри, й подивилася на мене, як на дівчину, що нашкодила. – У Насті сім’я повноцінна, чоловік, дитина. А хто ти? Розведена з доважком
– Значить, все сестрі дістанеться? – я намагалася говорити спокійно, хоч усередині все кипіло.
Життєві історії 0
– Твій батько сказав, що я нахлібниця! – обернулася вона до чоловіка, що вийшов на шум. – Тепер нехай платить за обіди та вечері у моїй хаті
Валентина поправила фоторамку на стіні, прискіпливо оглянула результат, і посміхнулася. У новій квартирі поступово
Життєві історії 0
– Дружину треба регулярно міняти, як стару гуму! – Давав пораду друг
– Далася тобі ця Софа. Та й навіщо тобі така дружина? Розпливлася, тепер ходить,
Життєві історії 0
– Та гаразд тобі, мамо! Знову це твоє: «я стільки тобі зробила, а ти». Знаєш, у кожного свої проблеми! Ти ж не маленька, сама можеш розрулити. – Його погляд зупинився на стосі брудних тарілок у раковині. – До речі, ти чим цілий день займалася? Квартира не прибрана, посуд брудний. Могла б і напружитися, не переломилася б
– Андрію, ти не знаходиш, що зайшов надто далеко? – голос Ірини був рівним,
Життєві історії 0
Кажуть, що плювок в обличчя – це остання зброя слабкої людини. Я зрозуміла це не відразу, але коли зрозуміла – розсміялася так щиро, як не сміялася вже багато років
Кажуть, що плювок в обличчя – це остання зброя слабкої людини. Я зрозуміла це
Життєві історії 0
– Послухай, синку, – промовила мати. – Я дізналася щось важливе про твою дружину! Здається, у неї хтось є… та не один
Поліна Євгенівна сиділа за кухонним столом, розсіяно перегортаючи сторінки журналу. Останні кілька днів у

You cannot copy content of this page