– Сиди у своїй кімнаті й не відсвічуй, – сердито сказав Григорій пасинку Ромці.
– Ну то що, доню, мене до себе жити візьмете? – приголомшила мене мати.
– Мати моя зовсім з розуму вижила. Прикинь, у сорок два роки одружуватися зібралася.
– Ти що ж хочеш батька здати в богодільню? Добра, дочка, – посміхнувся на
Я відчувала себе найщасливішою на світі, дізнавшись про те, що свекруха переїжджає до Одеси.
– Як добре Ірина Вікторівна підготувалася до нашого приїзду! – Здивовано сказала я, увійшовши
– Прямо так і виставила надвір? Це ж що робиться? – Не чекав ніхто
– Ірино, а чому ти плачеш, ще й у темряві сидиш? – Я увімкнув
З настанням літа наш десятирічний син Едік почав просити нас відвезти його до бабусі
Я завжди вважала, що мені пощастило з самого народження. Я виросла в сім’ї підприємців