Аліна здригнулася від дзвінка телефону. Годинник показував п’ять ранку. У такий час дзвонять або
– О, дивись, наша міська паночка приїхала! Розряджена вся, глянь! Пішли, батьку, знайомитись, –
– Чому ти не забрав нас із малюком?! — в очах Аліни застигли сльози.
З самого ранку тридцять першого грудня у будинку Прокопенко панувало незвичне пожвавлення. Ольга клопотала
– Мишко, може, все-таки не підемо? — Ірина задумливо розглядала своє відображення у дзеркалі,
Я знаю багато історій, коли колишні чоловіки не спілкуються із колишніми дружинами та дітьми
– Куди ти кришталь на стіл тягнеш? – обурилася Світлана. – Прості склянки скінчилися?
Петро влетів у кімнату і з гуркотом зачинив за собою двері. Хотів вгамувати роздратування,
Мій чоловік дуже прив’язаний до своєї матері. Для Сергія слово Віри Матвіївни – закон.
– Синку, приїхав би, давно не був. Скучила я. Внуків привіз би – скільки