Напередодні ювілею на Сергія накотила люта туга. Він думав навіть скасувати замовлення у ресторані,
– Що, навіть розлучення тебе не зупинить? – Ну, не починай, Оленко! – Протягнув
– Нарешті! Стукаю, стукаю! Скільки я ще маю під дверима стояти? Як бідний родич!
– Та що ж таке! – пролунав із кухні відчайдушний крик Тетяни. Микола скривився,
– Ви що, збожеволіли, що такі гроші вирішили на весілля витратити? – обурилася мати.
Ми з Арсеном сиділи за кухонним столом, схилившись над стосом документів. – Мілано, це
Я сиділа на кухні, дивлячись через вікно, за яким уже котру годину йшов дрібний
Я була єдиною дитиною у Софії В’ячеславівни, моєї матері. Я з’явилася в неї досить
– А у нас на весіллі торт був у три яруси, – всоте повторила
Тетяна з Оленою познайомилися ще під час навчання в університеті. Вони швидко порозумілися, і