– Як це – заслаб? У якому він стані? – ахнула свекруха. – У сплячому. Та нічого такого, температура невеличка, все нормально, зима почалася. – Та це не просто зима! Це в тебе робота така, ось ти й приносиш зі своєї каси всяке додому! Скільки разів тобі кажу – міняй роботу!
Олена спала, як раптом почувся гучний звук – хтось відкрив вхідні двері! Вона протерла
– Як у тебе розуму вистачило, собаку притягнути до будинку? Ти ж знаєш, я їх не люблю! – Значить, тобі доведеться його полюбити! Бобик тепер житиме з нами! Довелося розповісти йому все, як є. Слава вухам своїм відмовлявся вірити
Катя ненавиділа понеділки. Вставати було важко, зібрати себе теж. А ще дитину відправити до
–Виграла! Зірвала джек–пот!
Олена зіщулилася і зробила крок у темряву. Було пізно. Олена тільки перестала клопотати по
– Бабусю, можна я носитиму мамині духи та фотографію з собою? Я охоронятиму її речі, поки вона на небі
П’ятирічний Максим почав ходити до дитячого садка на початку осені. Хлопчик був мовчазний, напрочуд
– Ірино Геннадіївно, що ви знову починаєте?! Я навіть на кухню не можу зайти, щоб приготувати щось, ви постійно тут. – А це моя квартира, і я тут робитиму те, що захочу! – заявила свекруха, не обертаючись
– Ірино Геннадіївно, я запізнююся… – Рита не встигла домовити фразу, і схопити двері.
— Мені не потрібна мати. І їхати нікуди не збираюсь
Зазвичай щоранку, коли Костя прокидався, у квартирі вже стояв солодкий аромат – то пахли
– Зрозуміло. Ситий голодного не розуміє. Пощастило вам, звичайно, дешево магазин купили, обробили, а тепер у грошах купаєтесь. Пощастило просто
– Наталя, ти вдома? Повз іду, хочу зайти. – Так, мамо, вдома, заходь. Наталя
Великий сюрприз і правда життя…
Леонід втратив батька в сімнадцять років. Втрата годувальника сім’ї відчутно позначилася на їхньому добробуті.
– Як тобі не соромно? Вона ж тебе, як рідну ростила! – обурилася Настя. – І ти припустиш, щоб вона опинилася в будинку для літніх людей? – Настя, я вдячна Людмилі Петрівні. Але насамперед вона ваша мама! Чомусь про це ви забуваєте
– Тамаро, вистачить упиратися! Цей варіант найзручніший, – сказав брат. – Для кого? –
Якщо хочеш піти, йди, я тебе не тримаю. Я все знаю про твою пасію, вона дзвонила мені. Це, мабуть, мене й довело: її дзвінок та твоя зрада
Дружина Віктора Ольга була жінкою із складним характером. Вдома все тримала під контролем: і

You cannot copy content of this page