– Насте, що ти твориш? Ти навіщо Петрівну ображаєш? – Запитала сусідка
– Настя, прокинься! Не спи! – Настя відчула як її приятелька штовхнула її під
– Повтори-но, я не розчула! – Ну, що тут незрозумілого? – Гаркнув брат. – У тебе двокімнатна, ти одна живеш. Бабусі потрібен догляд, ти доглядатимеш за нею. А ми з Іриною та дітьми переїдемо в її трикімнатну. У нас зараз однушка орендована, тіснота моторошна! – І ви це серйозно? – перепитала Лідія
– Лідо, відчиняй двері! Я знаю, що ти вдома! – у двері наполегливо барабанив
-Це ж треба яке нахабство! Продала людям якусь дурницю за такі гроші!
Клавдія Семенівна частенько продавала на ринку свої «скарби». То кришталеву вазу, то якусь статуетку
А до речі, ти впевнена, що твій чоловік забув про ваше свято? Може, він готує сюрприз, а ти навіть не здогадуєшся?
– Ліля, що знову сталося? – приречено поцікавився Микита у своєї дружини. Дівчина була
– Найстрашніша бідність – це не відсутність грошей! А відсутність тих, для кого ти їх заробляв. І кого вчасно не зумів втримати…
– Ти знову пізно… – тихо сказала Марія, не обертаючись. Олег зняв пальто, повісив
Видавала доньку заміж…
Зінаїда видавала заміж дочку. Гостей було небагато, майже всі родичі та друзі нареченого. Дочка
– Ми вирішили скинутися разом із батьками та купити їй машину. Просту, на що грошей вистачить. Жанно, вибач, але нашу відпустку доведеться відкласти
Коли Жанна вперше познайомилася з родичами Романа, вона думала, що всі вони прикидаються. Ну
Анжела поїхала з дітьми у вихідні до мами. У вікні автобуса вона побачила те, що змінило її життя
Анжела сиділа біля вікна автобуса, притискаючи до себе молодшу дочку Марійку, яка вже почала
– Звичайно, великий працівник служби таксі таємно від усіх рятує світ, йому ніколи носити продукти з ринку, – бурчала вона, вкотре тягнучи непідйомні пакети із запасами на тиждень
Олена завжди самостійно займалася домашнім господарством, бо Григорій не встигав та втомлювався на роботі.
– Чого сидите? Несіть конверти. Заодно подивимося, скільки подарували. – Ми вже все підрахували, мамо. Це ж наші гроші, нам подарували. – Хто сказав, що вони ваші? Ось усі чеки, поверніть борг! Скажіть дякую, що я ще свою працю не оцінила, хоч могла б
‐ Ромо, твоя мама наполягає на великому весіллі, але ми ж вирішили просто розписатися!

You cannot copy content of this page