-А ви, бабо Зіно? Як же ви?
Сашко йшов з магазину задоволений. На здачу мама дозволила купити йому морозиво – фруктове.
– Вітю! Вітю, прокинься! – Інга побігла до спальні. Вітя з переляку схопив телефон і рвонув до дверей. – Що? Горимо? – Гроші… – промовила вона, – Гроші з сейфа зникли. Усі! – Як зникли? Ти впевнена? Ти ж сама їх сховала туди! – Я впевнена, Вітю! Я не сліпа
Інга чудово пам’ятала той ранок. Вона відчинила сейф, щоб покласти туди премію, отриману минулого
– Петро, ​​подивися, кого це принесло?
За воротами пролунав сигнал машини. – Петро, ​​подивися, кого це принесло? Оксана Іванівна місила
– Мені потрібна допомога, а не подачки! У мене складний період, ви що не розумієте? – Складний період у тебе вже п’ять років, Томо! – сказала Ніна. – Ми втомилися!
– Мамо, я Соньку привела, – голос Тамари долинув з передпокою, і Ніна відірвалася
– Влаштуй нам закуски! Що там у тебе у пакеті? А де біленька, сир, ковбаска, ікра, томатний сік? Я ж тобі писав! Тут лише макарони та хліб. – Було. Бачила. А ти читав відповідь? – Я не для того писав, щоб від тебе відповідь отримати! Ясно написав – купи!
Рая прийшла додому і почула незнайомі голоси з кухні. Чоловік із кимось голосно й
– дитинство закінчилося Славко. Зрозумій, ти для мене пусте місце. Я тобі це повторюю майже кожен день, а ти вперто приходиш сюди, ну що за дитячий сад
– Діана, зачекай. Діана повернулася на голос, вона знала, що Славко знову чекав її
– З глузду з’їхали. Нормальних дітей нормальні матусі не кинуть. Ви що прислів’я не чули: “Яблуко від яблуні недалеко падає”? Будете після кусати лікті, та пізно буде. Схаменіться!
Віра не могла мати дітей. За шість років вони з чоловіком вже все спробували.
– Тітко Галю, забери мене до себе, – десятирічний Тимофій щосили стримував сльози
– Тітко Галю, забери мене до себе, – десятирічний Тимофій щосили стримував сльози. –
– Так хто я, кажеш, Любаші? Батько? Антон кивнув, заусміхався. А мужик випив, блиснув очима, та як гаркне: – А я їй чоловік законний, між іншим! І
З веселою Любою Антон познайомився, коли їхав на своїй «газелі» по вечірньому шосе. Повертався
– Ой, Віталіку, ну вона й левиця в тебе! Я зробила все, як ти просив! Вона повірила! Все-таки не дарма я в театральному навчаюсь, талант, можна сказати!
– Алло, Наталко, привіт! Врятуєш колишнього чоловіка? – Привіт Віталіку! Ти про що? Як

You cannot copy content of this page