Про побачення з несподіваним продовженням…
Навчався я тоді на передостанньому курсі. Познайомився з красивою і звичайною (в хорошому сенсі цього слова) дівчиною.
У момент знайомства мене прямо накрило красномовством. Після аж сам дивувався, що несподівано з’явилася така балакучість. Як підсумок – умовив дівчину на побачення.
У мене така суть, що я де-небудь, так ляпну фігню. Одного разу на побаченні запитав про те, коли стала з’являтися сивина у її матері. Ну що за дурість? Для чого мені така інформація? І так постійно – ляпну якусь фігню.
І навіть перше побачення пройшло відмінно – відразу домовилися зустрітися наступного дня.
Зате на наступний день вранці я впав з велосипеда в парку. Причому гепнувся так, що зламав ногу відразу в двох місцях. З парку мене відвезли на швидкій. Що стало з велосипедом – не знаю, може хтось вкрав його, а може на звалище відвезли.
Але тоді я про велосипед навіть не думав – було дуже боляче. Під час падіння втратив телефон. Добре, що встиг запам’ятати ім’я і вік дівчини.
Провів в лікарні 2 тижні. За цей час двічі подзвонив мамі. Сказав їй, що все добре. Вона любить панікувати і точно б приїхала, якби дізналася про травму і лікарні. Потім, звичайно, розповів, але це вже було після виходу з лікарні.
Через соцмережі знайшов ту дівчину, з якою ходив на побачення. Знову довелося питати номер мобільного і десь хвилин двадцять намагатися її переконати, що я не динамо.
Навіть фотку ноги в гіпсі зробив. Знову домовилися на побачення. Я попередив, що буду на милицях. Коротше, домовилися про час і місце.
Пам’ятаєте, я казав, що іноді веду себе неадекватно? Це той самий випадок. Після телефонної розмови як божевільний стрибав на здоровій нозі. І після другого стрибка щось в здоровій нозі хруснуло. Біль була просто пекельна. Відчуття нагадувало якийсь поріз. Мені здавалося, що з ноги хлинула кров, але насправді ні. Розрив зв’язки. Не розбираюся в термінології, але порвав щось там біля стопи.
Може це і здається зараз смішним, але в той вечір мені було зовсім не весело. Похід до туалету зайняв хвилин 20. Я вже готовий був від болю обмочитися прямо в коридорі. Сяк-так справився. Потім ще хвилин 20 добирався до ліжка. Став дзвонити дівчині. Попросив її приїхати і привести чогось поїсти. Тому що похід в магаз був запланований якраз після дзвінка. Вона спочатку серйозно розмовляла, а потім засміялася в трубку і крізь сміх промовила: “Ти самий проблемний чувак в моєму житті, диктуй адресу”.
Приїхала до мене через годину. Привезла цілий пакет продуктів, та ще картоплі з котлетами насмажила. Це було саме класне побачення в моєму житті. Ми валялися на ліжку, їли смажену картоплю, котлети і запивали солодким-солодким чаєм. Зазначу, це було і найуспішніше побачення. Після нього я не ходив на побачення з іншими дівчатами.
