У Ігоря сьогодні як назло не було настрою, він проспав зміну, ледь встиг на електричку, а по дорозі ще й зачепився кросівком за якийсь камінь. Залетів до лікарні, як ошпарений, він вже як мінімум на 40 хвилин спізнився. Йому треба було на 7, пішки йти не було ніякого бажання, а в ліфті стояла якась дівчина і намагалася натиснути на кнопку. Він гукнув її, попросив почекати, але двері ледь не закрилися.
Встиг ногу підставити. З роздратування почав на неї кричати. Вона пояснила йому що кнопка не працює, Ігора це не зупинило. В бік бідної дівчини посипалися погрози, звинувачення і весь бруд, який він не міг сказати нікому, бо просто не було кому. Валя вислухала все, і просто відповіла що вона втратила інтерес до цієї розмови. Вийшла на своєму поверсі.
Через 40 хвилин Ігор вже отримував на горіхи від керівництва за те, що знову спізнився. Окрім щоденного наганяю він ще й отримав направлення на огляд штатного психолога. Це була обов’язкова процедура, яку проходили лікарі раз в 3 місяці.
Ігор досі був сильно злий та збентежений. Він забіг до кабінету, Валя с діла в кріслі, але через свій невеликий зріст її зовсім не було видно з-за крісла, вона пила каву і дивилася в панорамне вікно.
Розвернувшись побачила ранішнього невігласа і почала гиготати. Вона не встигла перевдягтися ще в робочу форму. Сьогодні 1 день на новій роботі. Валя повинна була написати йому характеристику. Дівчина дала йому 3 дні для того, щоб він виправився, пішов він звідти обуреним, але все ж вибачився. Тепер от уже 5 років в шлюбі, досі вибачається перед нею.
