Побачення на даху будинку мого. Перше моє побачення відбулося на даху власного будинку. Під час самоізоляції так дістало сидіти вдома – хоч на стіну лізь. Але я полізла як говорять на стіну, а на дах будинку свого. Залізти на дах нічого не варто – у нас там спеціальні сходи є. Одяглася тепло, зробила собі термос з гарячим чаєм. Увечері полізла. Обожнюю дивитися на захід сонця.
Це був незабутній захід. Кращий в моєму житті. Гарячий смородиновий чай, прохолодний вечір. Насолоджувалася кожною клітинкою.
І вже стала збиратися назад, як на дах виліз хлопець з телескопом. Познайомилися. Я його іноді бачила, але не знала як звуть. Вражаюче! Живемо в одному будинку, а я навіть імені не знала!
Хлопець поскаржився, що в місті погано дивитися через телескоп – вогні міста заважають. Але він налаштував телескоп на місяць. Було чудово. Ніколи не бачила його при такому наближенні.
Наступним вечером теж зустрілися на даху. Я взяла чаю на двох, ще бутиків зробила. Класно посиділи!
Ось так і почалися наші відносини. Нещодавно виїжджали з ночівлею за місто. Яке красиво небо вночі! Виявляється, що я ніколи насправді й не бачила нічний небосхил. Своїми очами побачила Чумацький Шлях! Красота невимовна.
Тамара Ігорівна впустила виделку. Гучно, з таким гуркотом, що здригнулись і я, і шестирічний Мишко.…
Конверт був чужим у цій стопці — казенний, лікарняний, із фіолетовим штампом невідомого мені глухого…
У Єгора Прохорова пішла із життя дружина. Так і не оговталася від появи останнього малюка.…
Кирило одружився у двадцять чотири роки. Дружині, Тетяні, було двадцять два. Вона була єдиною та…
Земля пахла скорботою і вогкістю. Кожен клунок, кинутий на кришку труни, відлунював глухим ударом десь…
- Дзвони дітям, другий день із ліжка тебе стягую, а в мене радикуліт, так, Маріє,…