Побачення на даху будинку мого. Перше моє побачення відбулося на даху власного будинку. Під час самоізоляції так дістало сидіти вдома – хоч на стіну лізь. Але я полізла як говорять на стіну, а на дах будинку свого. Залізти на дах нічого не варто – у нас там спеціальні сходи є. Одяглася тепло, зробила собі термос з гарячим чаєм. Увечері полізла. Обожнюю дивитися на захід сонця.
Це був незабутній захід. Кращий в моєму житті. Гарячий смородиновий чай, прохолодний вечір. Насолоджувалася кожною клітинкою.
І вже стала збиратися назад, як на дах виліз хлопець з телескопом. Познайомилися. Я його іноді бачила, але не знала як звуть. Вражаюче! Живемо в одному будинку, а я навіть імені не знала!
Хлопець поскаржився, що в місті погано дивитися через телескоп – вогні міста заважають. Але він налаштував телескоп на місяць. Було чудово. Ніколи не бачила його при такому наближенні.
Наступним вечером теж зустрілися на даху. Я взяла чаю на двох, ще бутиків зробила. Класно посиділи!
Ось так і почалися наші відносини. Нещодавно виїжджали з ночівлею за місто. Яке красиво небо вночі! Виявляється, що я ніколи насправді й не бачила нічний небосхил. Своїми очами побачила Чумацький Шлях! Красота невимовна.
Ключ повернувся в замку вдруге, і двері відчинилися. На порозі власної квартири я буквально застигла…
Вона вже збиралася поставити сумку, коли тиша в домі раптом стала густою й нестерпною. Замість…
Тиша, така бажана й рідкісна, нарешті оповила квартиру після пів на другу ночі. Катерина ще…
Ще навіть не встигла зняти куртку, як застигла на порозі. У коридорі, де вранці було…
Родіон перехопив зручніше слизьку лямку спортивної сумки, прилаштував картонну коробку на коліно і самовдоволено посміхнувся.…
- Вікторе, це твій? - Марина тримала телефон екраном до чоловіка. На екрані - хлопчик,…