Працюю поруч із ТЦ, ходжу туди пообідати, та постійно звертаю увагу на підлітків, які там ошиваються. Зараз в них така мода, приходять, сідають натовпом на лавочки і туплять у свої телефони, іноді вони гучно слухають музику на колонках. Охорона зробити нічого не може – згідно із законом пред’явити їм нічого.
Ось тільки в мене питання – куди дивиться школа, в яку ці учні явно ходять? У мій час з цим було дуже суворо – вчителі швидко повідомляли батьків, що їхня дитина не була на уроках, а на вулицях поліція завжди цікавилася, чому діти не в школі. Навіть, пам’ятаю, були випадки, коли у кінотеатрах на денних сеансах переривали фільм та дивилися, чи немає у залі дітей шкільного віку. А зараз, я дивлюся, за підлітками немає жодного контролю. От і вештаються містом і займаються невідомо чим, а потім ми дивуємося, звідки у нас така молодь?
А зараз із цією дистанційкою й зовсім біда – батьки на роботі, а діти надані самі собі. Ці, як правило, шумлять, іноді якісь енергетики приносять із собою, а може й щось міцніше. Штурхаються, грають, скандалять, нецензурно висловлюються… Виглядають, як справжні бандити, та й поводяться так само – розмовляють жахливо, на зауваження реагують по-хамськи. Та сама ситуація на парковках – там вони чи не «стрілки» влаштовують. Нещодавно йшла, а там хлопця натовмпом били! Ледь розігнала їх!
У мене, дякувати Богу, син вже дорослий, йому вже 25 років. Але до того як йому виповнилося сімнадцять років, доки він не вступив до військової академії, я завжди знала: де він, з ким, що робить і коли прийде додому. І ось нормальною людиною виріс, без поганих звичок, організованою та дисциплінованою, зараз гарно заробляє та сам сина виховує на особистому прикладі.
Хочу у батьків запитати – у вас діти так роблять? Ошиваються торговими центрами у шкільний час? Чи слухають гучно непристойну музику у громадських місцях? Чи вважаєте ви це нормальним? Що з цим можна зробити?
Дівчинка на інвалідному візку приїхала до притулку для тварин і хотіла забрати додому найнебезпечнішого собаку:…
Та ніч почалася мирно. Я складала білизну, коли раптом з вітальні пролунав крик Лілі: -…
Оля пам'ятала той день до дрібниць. Три роки тому, а наче ціла епоха. Олексій кинув…
– Може, не будемо так коротко? – із сумнівом запитала перукарка, оглядаючи майбутній масштаб робіт.…
- Мамо, ти чого так довго? У нас два дні всього, а ти годину вже…
У Насті не стало батька. Мама повідомила їй про це тихо й швидко, ніби це…