Підозрюю чоловіка, у тому що він вкрав у мене двісті євро. Якщо я в нього прямо спитаю, я можу його образити, адже все одно залишається ймовірність, що це не він, і я сама кудись їх поділа

Не знаю, що й думати. Мій чоловік часто у мене ночує, ми дуже близькі та плануємо весілля, сім’ю, народження дитини. Він непогано заробляє, але й витрачає теж багато, бо має дітей від попереднього шлюбу, оплачує комуналку і свою, і колишньої. Взагалі-то я навіть не в курсі, які суми на це йдуть.

У мій будинок він іноді купує продукти, делікатеси, буває, що миє мою машину або змінює гуму, нещодавно полагодив витяжку, подарунки на день народження, Новий рік, часто дарує квіти.

Начебто по дрібниці, великих витрат не було, кожен день продукти я сама купую (а з чоловіком у домі ці витрати у мене потроїлися), але й не жадібний, з іншого боку. Мріє подарувати мені нову машину на народження дитини.

Я працюю, до грошей ставлюся з повагою. Завжди любила відкладати та зберігати заощадження у валюті, тому у мене в будинку обов’язково є «кубинка» в євро та доларах, а свої доходи та витрати я враховую у спеціальному додатку у телефоні.

Періодично перераховую суми заощаджень готівки у гаманці та на банківському рахунку та звіряю з цифрами у додатку.

У червні виявила нестачу в 200 євро. Знизала плечима, дивуючись, куди я могла витратити їх. Могла подарувати сестрі чи подрузі гроші у євро на день народження, але тут не той випадок. Внесла коригування у програмі та забула про це.

Сьогодні знову перерахувала гроші, бо я мала додаткові заробітки та закордонну поїздку. І знову нестача на ту саму суму 200 євро. Я впевнена, що вони просто зникли.

Мені нема на кого більше грішити. Окрім мого коханого, з червня місяця у мене в квартирі були лише дві подруги, яких я ніколи б не стала підозрювати, та й не знаходилися вони у моїй спальні, де я зберігаю гроші.

Мій чоловік одного разу розповів мені історію, як у дитинстві він зі своїм другом вкрав гроші з будинку іншого свого друга, їх виявили, був скандал, і він потім довго не міг сидіти, бо тато його здорово покарав. Наче той випадок став йому уроком на все життя і таке інше.

Тепер я навіть не знаю, як поводитися. Сказати йому, що зникли гроші? Якщо я в нього прямо спитаю, я можу його образити, адже все одно залишається ймовірність, що це не він, і я сама кудись їх поділа. Але ж я така зануда, що не можу їх просто подіти, я б записала це.

З одного боку, суми і для мене не суттєві, щоб починати розслідування, і для нього не суттєві, щоб опуститися до крадіжки, а з іншого боку – що відбувається?