Я давно читаю історії і вирішила написати свою. Буду писати коротко, почну історію з того, що я дуже любила свого чоловіка, але як всі ми знаємо, любов вимагає взаємності і трепетного ставлення, інакше вона вмирає.
Ми познайомилися давно, більше 25 років тому, з яких 23 роки в шлюбі. Весь цей час ми жили, скажімо так по-різному, але коли любиш, очі закриті і ти повністю довіряєш людині.
В інтимному плані наше життя не склалося, у нас різні темпераменти, я не відчувала задоволення, йому близькість теж не особливо потрібна, він ледачий в цьому відношенні, але як чоловік уважний, якщо справа стосується його особистих інтересів (як я тепер зрозуміла).
Знаю, знаю ви посміхнетеся з того, що я зрозуміла чоловіка через багато років.
На жаль, це саме так.
Все життя чоловік тягнув ковдру на себе в матеріальному і моральному плані, я не пручалася. “Ми ж любимо одне одного”.
Мої спроби щось робити самостійно припинялися на корені. Я практично не розвивалася як особистість і як жінка.
Тепер про головне. Ми 3 роки тому взяли іпотеку, оформили власність на чоловіка. Оскільки у нас давно немає інтимних відносин, а мені випала нагода з ним обговорити цю тему, я зізналася у своїй зраді (я бачте дозріла для близькості, раніше я не надавала цьому особливого значення, все думала обійдуся, не розлучається ж, врешті-решт перетерплю).
Після обговорення він перестав мені довіряти зовсім. Це дуже неприємно, коли ти всю душу вкладаєш в сім’ю і всі засоби, всі свої інтереси кидаєш під ноги чоловікові, але в підсумку я стала ніби незнайомкою для нього, від якої невідомо чого очікувати.
Так ось, якось зопалу я запропонувала йому розділити квартиру порівну (в плані власності), він категорично відмовив мені, сказавши, що я здатна привести на свою площу мужика і тому він нічого не збирається змінювати.
У мене питання: Як бути далі? Як жити з людиною, яка тобі не довіряє і підозрює в зраді? Заздалегідь дякую за відгуки.
