fbpx

Після чергового безглуздого звинувачення на мою адресу, я перейшов у відносинах з мамою на «Ви», і постарався звести всі контакти з нею до мінімуму. Тоді вона переключилася на Христину (мою дружину). Мама стала чіплятися до дружини з будь-якої, навіть найменшої дрібниці

Як мій чоловік розлучився з мамою. Хочу розповісти історію від особи мого чоловіка – про те, як його мама, зробила все, щоб віддалитися від рідного єдиного сина. Хоча спочатку, вона переслідувала зовсім іншу мету – вона дуже хотіла, щоб ми з чоловіком стали одне одному чужими. Отже:

Як я розійшовся з мамою. У мене з мамою (на жаль!) ​​Всі відносини закінчилися. Все останнім часом спільного проживання в нашому домі, мама продовжувала залишатися вічно нами незадоволеною.

Негатив постійно сочився на наші голови. Після чергового безглуздого звинувачення на мою адресу, я перейшов у відносинах з мамою на «Ви», і постарався звести всі контакти з нею до мінімуму. Тоді вона перемикнулася на Христину (мою дружину). Мама стала чіплятися до дружини з будь-якої, навіть найменшої дрібниці.

Апогей настав, коли мама звинуватила Христину в крадіжці якихось жалюгідних ложок і килимка з-під ніг (!) З кімнати, яку ми їй надали для проживання. Я ввічливо попросив маму або припинити цькування дружини або відправлятися до себе додому, в місто.

Моє прохання ніяк не вплинуло на войовничі пориви на нашу адресу і я відвіз маму в її квартиру. На прощання, мама розклала по дому записочки з прокльонами й побажаннями смерті моїй Христині.

Далі вона подала на мене позов до суду, де звинуватила мене в тому, що я їй не допомагаю і не виконую свій синівський обов’язок! Зажадала виплачувати їй аліменти!

Суд відбувся, була офіційно доведена вся безглуздість її звинувачень і, було офіційно визнано, що я завжди допомагав мамі. У позові їй було відмовлено. Ось така історія.

Після суду ми з мамою не спілкуємося. Я їй все пробачив, не тримаю на неї зла і образ, але і спілкуватися з нею, у мене бажання немає. Посилаю їй гроші поштою сам, але не ту суму, яку вона від нас вимагала. Все своє майно вона заповіла іншим.

Ми з Христею живемо дуже дружно, у нас не буває сварок. Христина – це жінка, про яку я мріяв все своє життя. Бути поруч з нею – щастя всього мого життя.

З приводу моєї мами чудово сказано в чудовій книзі архімандрита Тихона «Несвяті святі»: «Гніздяться всередині древнє зло завжди буде переслідувати нас і ніколи не залишить спроб знову украстися й заволодіти своєю головною метою – нашою душею. І лише мужня боротьба зі злом заради дивовижної й для багатьох незрозумілої цілі – чистоти нашого серця – виправдовує нас перед Богом.

Але якщо цієї боротьби Христос не бачить, то Він відходить від такого мирянина і залишає його наодинці з тим, що той сам завзято обирає для себе. А вибір цей завжди один і той же – ніколи не насичується гординя і прагнення до задоволень світу цього.Проходить час, і рано чи пізно ці пристрасті обертаються до Бога людині своєї істинної, жахливою стороною».

Дивовижна книга, де я знайшов підтвердження своєму життєвому і духовному досвіду. Абсолютно не здивований, чому молоді хлопці з цієї книги подалися в ченці. Згадай, коли вони потрапили в складну життєву ситуацію, саме звернення до віри, допомогло вирішити їм їхні проблеми, дало їм відповіді на їх питання.

Спробувавши жити в монастирі в ролі послушників, вони ще більше зміцнилися в Вірі, стали отримувати справжнє задоволення від духовного багатого монастирського життя.

У житті безліч доріг для самовдосконалення і кожен з нас вибирає свій близький для себе шлях.

Закінчивши, додам, що мамі ми бажаємо тільки здоров’я! Не ображайте, будь ласка, своїх близьких! Пам’ятайте: не можна перекладати свої біди на близьких, у всіх наших бідах винні тільки ми самі!

Related Post

Як відпустити коханця і змиритися з його новою дівчиною?Як відпустити коханця і змиритися з його новою дівчиною?

Я заміжня, у мене двоє дітей. На роботі зав’язалися стосунки з хлопцем на 10 років молодше. Він оточив мене любов’ю, ласкою, турботою, саме цього не вистачає від чоловіка. Через півроку

Чому всі мої хлопці – безнадійні ледарі?Чому всі мої хлопці – безнадійні ледарі?

У моєму житті було три хлопця, і кожен з них був ледарем, нездатним досягти чогось в житті. Але спочатку кожен з них справлял відмінне враження. Перший підкорив мене відразу. З