Це сталося зовсім недавно з моєю подругою Анею, вона розлучилася зі своїм хлопцем Сашком після двох років спільного життя. Відносини у них не складалися, і на спільне майбутнє надій не подавали, було занадто багато “але” не дивлячись, на їх тягу одне до одного.
За цей час вони стали одне одному як рідні, і все б так і тривало, якби моя подруга не зустріла і не полюбила іншого, а зі своїм коханим залишилася просто друзями.
Після кількох місяців спроб повернути своє кохання Саша здався, і почав займатися фотографією занедбаних місць в нічний час доби – недобудовані будинки, радянські табори, занедбані військові бази і все в цьому дусі.
Все це йому допомагало забути Аню і наповнювало його життя новими емоціями. А Анютці її новий коханий зробив пропозицію, коли вона зі мною ділилася цією радісною подією за чашкою кави, також розповіла і про те, що їй часто почали снитися страшні кошмари, причому один за іншим, поки не закінчиться ніч.
Розповіла мені те, що з’ясувалося один збіг: кошмари снилися саме в ті ночі, в ті моменти часу, коли Саша лазив по закинутих місцинах з фотоапаратом і відчував чимало страху.
Але Аня поки не надавала цьому значення, а мені здалося, що вони дійсно одне одному як рідні стали, і між ними утворився якийсь зв’язок.
Мені стало страшно, здавалося, що не можна рвати цей зв’язок, Ані краще якомога швидше повернутися до Олександра поки не сталося чогось моторошного, але радити я їй цього не стала.
Так і розійшлися по домівках. На наступний ранок, по місцевим новинам розповіли про фотографа, який зірвався з даху покинутої 16-ти поверхової будівлі і розбився, особу якого поки не вдалося встановити, тому що при ньому не було документів.
Під час озвучення цієї новини як заставка стояла, зі слів диктора: «Остання фотографія з фотоапарата, самотньо стоїть на штативі на даху».
На фотографії я впізнала Сашу, там була сьогоднішня дата і час – 3:39. Запанікувавши, я набрала Ані, але трубку взяв її наречений, і жалібно перериваючись, ледве видавив з себе: “Лікарі констатували смерть о четвертій годині ранку. Ані більше немає, померла уві сні”.
