Після моєї пропозиції вийти заміж дівчина дістала калькулятор і відразу ж, забувши про святкову вечерю, почала вести підрахунки. Я, дурень, реально думав, що гостей рахує. А вона, надала мені можливість ознайомитися з шлюбним контрактом на випадок зради (і з її боку теж), розпис моєї квартири і, як факт, моя машина відразу після весілля йде до неї

Ось, хочете вірте, а хочете – ні. Коли нам було років 16-18, відзначали один із січневих свят в студентському гуртожитку.

Знайомі дівчата сіли за стіл гадати. Нам, тоді ще пацанам, теж стало цікаво, чим дівчачий народ так захоплений, і ми приєдналися до процесу.

Нагадала мені моя подруга таку оповідь: “все, що з тобою буде, сам будеш будувати, як хочеш. А доля поверне по кільцю все, як треба ». Красиво було сказано і атмосфера була чарівна, в загальному, сеанс гідний нам сподобався і ми продовжили гуляти, зовсім забувши кожен про своїх прогнози.

Минуло 10 років з того моменту. Відучився, поїхав в інше місто, знайшов дуже хорошу роботу і купив квартиру. Прийшла пора одружитися. Претендентка на матір майбутніх дітей теж знайшлася.

Наташа, моя красуня і принцеса. І на кухні золото і в ліжку вогонь і друзів багато спільних. Жили ми з нею вже 2 роки. Не можу сказати, що скандалів не було. Та й, частенько, затівала їх моя кохана сама, на рівному місці. Іноді так і не розумів, з чого все почалося, чому вона знову збирає речі і їде від мене.

На питання відмовчувалася, дула губи. Бігав за нею, стрімголов. Умовляв повернутися, дарував все, що бачив в інтернеті і в магазинах.

Звичайно, поверталася: у нас же любов. Пропозиція руки і серця робив в ресторані. Колечко купив недороге. Але, не тому, що грошей не було – вони були. А просто саме воно сподобалося.

Майбутня дружина відразу одягла його на палець, зробила фото в ІНСТА, почала обдзвонювати подруг і верещати в трубку про радісну подію.

Через верески я, звичайно, чув такі уривки фраз, як: «ну да, ну не діамант, звичайно, ну смаку немає – поправимо, ну не останній же це подарунок». Засмучення швидко проковтнув «Прийняла ж» а характер розпещений, важкий, може згладиться це все.

Завершивши марафон обдзвону, мила дістала калькулятор і відразу ж, забувши про святкову вечерю, почала вести підрахунки. Я, дурень, реально думав, що гостей рахує.

А вона, надала мені можливість ознайомитися з шлюбним контрактом на випадок зради (і з її боку теж), розпис моєї квартири і, як факт, моя машина відразу після весілля йде до неї. Я осліп.

Мене переповнювала злість і образа. Ну ти вже якось скромніше свої запити виражай. Ну обмани ти мене, як стерво. Але не так же, по – свинськи,  холоднокровно. Я не став влаштовувати скандал.

Мовчки порвав листи з прописами Наташі і просто сказав: «Зради в нашій родині не буде і крапка».

Вона закотила істерику, облила мене шампанським. Кричала, що я жлоб і недовірлива скотина. Чому – я так і не зрозумів. В цей же вечір ми розлучилися.

Швидше за все, вона думала, що я знову прийду за нею, але я пересилив почуття. Через півтора року життя пішло своєю чергою: робота, будинок, друзі, спорт і відпочинок.

Ось, на одній з дружніх виїздів на турбазу, познайомився з чудовою дівчиною, Світланою. Багато часу проводили разом. Зустрічалися півроку, але, вже пройшовши раніше шлях притирання, я чекав підступу.

Підступ виявився двояким. Вирішив я Світлані подарунок зробити на 8 березня. Просто каблучку яку-небудь, а розмір не знаю.

Довелося червоніти і питати, губити сюрприз. Однак здивувала мене моя кохана. Витягла з кишені куртки ручку, зняла колечко і простягнула мені. «Ось мій розмір».

Колечко це було тим самим. Саме тим, я знаю точно. Ледве підібрав слова для питання «А воно, бува, не обручки? Ти паді заміжня? Або це від батьків у тебе? » . Світлана мене «заспокоїла» вона незаміжня.

А колечко знайшла в парку біля лавки пару років назад. Давала оголошення про знахідку, але ніхто не передзвонив.